Расчёт платы за проживание в общежитии

Плата за проживание в общежитии: как выписать налоговую накладную

by admin · Липень 20, 2015

Государственные учебные заведения имеют право оказывать платные услуги по проживанию в общежитиях учебных заведений на основании п.п. 3 п. 7 Перечня платных услуг, которые могут предоставляться учебными заведениями, другими учреждениями и заведениями системы образования, относящимися к государственной и коммунальной форме собственности, утвержденного постановлением КМУ от 27.08.2010 г. № 796.

Согласно п. 45 Примерного положения о студенческом общежитии высшего учебного заведения, утвержденного приказом МОН от 13.11.2007 г. № 1004, стоимость места проживания в общежитии состоит из стоимости его содержания и стоимости обязательных бытовых услуг, которые предоставляют студентам, проживающим в общежитии .

Конкретный размер платы за проживание в общежитиях утверждает руководитель учебного заведения. Такую плату рассчитывают в соответствии с законодательством, тарифами, порядком расчетов за коммунальные услуги в зависимости от уровня комфортности жилья. Пример расчета стоимости проживания в студенческом общежитии в период учебы и во время вступительных экзаменов был приведен в консультации «Калькуляция платных услуг в заведениях образования» (см. «Бюджетная бухгалтерия», 2009, № 21, с. 14).

Услуги за размещение в общежитии оплачиваются или непосредственно лицами, проживающими в общежитиях, или за счет других источников (предприятий, учреждений, организаций, местных бюджетов и т. п.).

Теперь о налогообложении таких услуг.

Действительно, операции по поставке услуг по проживанию учащихся или студентов в общежитиях освобождены от обложения НДС. Основание для этого — нормы п.п. 197.1.2. Налогового кодекса Украины от 02.12.2010 г. № 2755-VI (далее —НКУ).

При этом такие операции освобождены от обложения НДС независимо от источников оплаты. Поэтому независимо от источника погашения таких расходов (учащиеся, студенты, бюджет любого уровня или другой источник поступлений) предоставление этих услуг освобождено от обложения НДС.

Кстати, именно к такому выводу пришли фискалы в консультации, приведенной в журнале «Вестник налоговой службы Украины» (2005 г., октябрь, № 37). Надеемся, что проверяющие не изменили свое мнение и после вступления в силу НКУ, поскольку формулировка такой освобожденной операции в законодательных документах никак не изменилась.

Учитывая это, вся сумма платы за проживание в общежитии (как уплачиваемая непосредственно студентами, так поступающая за счет субсидии за пользование жилищно-коммунальными услугами) освобождена от обложения НДС.

Вроде бы все понятно, однако отметим, что в этом вопросе есть еще один интересный момент. При поставке таких услуг налоговые обязательства возникают не по общим правилам (т. е. по первому событию), а на основании п. 187.10 НКУ. Приведем, как выглядит этот пункт Кодекса:

«Плательщики налога, которые поставляют тепловую энергию, газ природный (кроме сжиженного), в том числе оказывают услуги по его транспортировке и поставке, оказывают услуги по водоснабжению, водоотведению или услуги, стоимость которых включается в состав квартирной платы или платы за содержание жилья, физическим лицам, бюджетным учреждениям, не зарегистрированным как плательщики налога, а также жилищно-эксплуатационным конторам, квартирно-эксплуатационным частям, объединениям совладельцев многоквартирных домов, другим плательщикам налога, которые осуществляют сбор средств от указанных покупателей с целью дальнейшего их перечисления продавцам таких товаров (предоставителям услуг) в счет компенсации их стоимости, определяют дату возникновения налоговых обязательств и налогового кредита по кассовому методу.

Указанное правило определения даты возникновения налоговых обязательств распространяется также на операции по поставке указанных товаров/услуг для ЖЭКов и бюджетных учреждений, получающих такие товары/услуги, если они зарегистрированы как плательщики налога.

Для целей настоящего пункта услугами, стоимость которых включается в состав квартирной платы или платы за содержание жилья, считаются услуги по техническому обслуживанию лифтов и диспетчерских систем, систем противопожарной автоматики и дымоудаления, бытовых электроплит, обслуживанию дымовентиляционных каналов, внутридомовых систем водо- и теплоснабжения, водоотведения и ливневой канализации, вывозу и утилизации твердого бытового и грубого мусора, уборке домовой и придомовой территории, а также другие услуги, предоставляемые ЖЭКами указанным в настоящем пункте покупателям за их счет.»

Согласно требованиям вышеприведенного пункта НКУ при поставке жилищно-коммунальных услуг (такие услуги, как мы отмечали, являются составной частью платы за проживание в общежитии) бюджетное учреждение применяет кассовый методвозникновения налоговых обязательств. То есть учреждение выписывает налоговую накладную на дату получения средств за оказанные услуги.

Обратите внимание: хотя операции по поставке услуг по проживанию учащихся или студентов в общежитиях освобождены от обложения НДС (т. е. фактически налоговые обязательства по таким операциям равны нулю), бюджетное учреждение на общих основаниях должно оформить налоговую накладную.

Как мы уже указывали, освобождается от налогообложения вся сумма платы за проживание в общежитии. Поэтому заполнять налоговые накладные на суммы, поступившие от студентов, и суммы, полученные за счет субсидий, необходимо руководствуясь одними и теми же правилами. Напомним, что основные требования по оформлению налоговой накладной определены в Порядке заполнения налоговой накладной, утвержденном приказом Минфина от 22.09.2014 г. № 957.

Следовательно, в нашей ситуации налоговые накладные заполняют с учетом таких особенностей:

— при поставке операций, освобожденных от обложения НДС (в частности, согласно п.п. 197.1.2 НКУ), учреждение составляет налоговую накладную по ежедневным итогам операций. Такую накладную составляют в двух экземплярах, оба из которых налогоплательщик оставляет у себя. При этом в шапке налоговой накладной указывают тип идентифицирующей ее причины: 11 «Складена за щоденними підсумками операцій»;

— в графе 2 «Дата виникнення податкового зобов’язання (постачання (оплати 2 ))» налоговой накладной указывают дату поступления платы за проживание от студентов или дату поступления платы за проживание за счет субсидии (т. е. дату получения таких средств от управления труда и социальной защиты населения);

— в графе 3 «Номенклатура товарів/послуг продавця» указывают — «оплата за гуртожиток» или «оплата за гуртожиток за рахунок субсидій (за квартплату, за воду, за тепло)»;

— в таких налоговых накладных в разделе III и графе 12 делают отметку «Без ПДВ» с обязательной ссылкой на п.п. 197.1.2 НКУ. Для этого ­предусмотрена специальная сноска ( 3 ) в нижней части накладной.

Платим за общежитие по формуле

В феврале жировки с новыми тарифами получили не только владельцы собственных квартир. Жильцы общежитий также почувствовали изменения.

Согласно решению Минского областного исполнительного комитета от 29 декабря 2017 года № 1175 утверждена инструкция о порядке определения платы за пользование жилыми помещениями государственного жилищного фонда в общежитиях. Документ определяет механизм начисления платы за пользование жилым помещением для жильцов общежитий (за исключением общежитий учреждений образования).

Как пояснила начальник расчетно-информационного центра Валентина Филипович, размер платы за пользование жилым помещением в городских общежитиях зависит от площади и категории общежития. На балансе ГУП «ОЖКХ» находится четыре общежития государственного жилищного фонда. Формула расчета суммы ежемесячной платы за проживание следующая:

ПЛАТА = БВ * К * К1 *К2 * S,

где БВ – это базовая величина; К – понижающий коэффициент, который равен 0,1; К1 – это коэффициент местонахождения жилого помещения (для Жодино он единый и равен 0,5); К2 – категория общежития: первая – коэффициент равен 1, вторая – 0,9; S – общая площадь жилого помещения.

Что касается категорий общежитий, то к 1-й относятся те, где в блоках имеются комнаты, кухня, санузел. Опять же, по информации РИЦ ГУП «ОЖКХ» к ней относятся только 40 жилых помещений в общежитии на ул. Брестской, 3. Остальные жилые комнаты этого общежития (их 116), а также все жилые помещения общежитий на ул. Брестской, 5, 50 лет Октября, 6 и на пр. Мира, 11 относятся ко 2-й категории (это блоки с комнатами и санузлом, общая кухня находится на этаже).

Скорректированная схема расчета платы за проживание в общежитиях ЖКХ выглядит следующим образом:

1) 24, 5 х 0,1 х 0,5х1 (для общежитий, относящихся к первой категории) х на 29,4м2 (общая площадь) = 36,02 рублей за комнату в общежитии на ул. Брестской, д. 3;

2) 24,5 х 0,1 х 0, 5х 0,9 (для общежитий, относящихся ко второй категории) х на 18,3м2(общая площадь) = 20,18 рублей за комнату в общежитии по ул. 50 лет Октября, д. 6.

Как видим, по этой формуле выходит, что за 29,4-метровый блок квартирного типа (первой категории) нужно будет платить чуть больше 36 рублей в месяц, а за 18,3-метровую комнату в общежитии коридорного типа – 20 рублей 18 копеек.

В расчетно-информационном центре также разъяснили, что порядок начисления платы за пользование жилыми помещениями определен пунктом 16 Положения о порядке расчетов и внесения платы за ЖКУ и платы за пользование жилыми помещениями государственного жилищного фонда, утвержденного постановлением Совета министров № 571 от 12.06.2014 г., «плата за пользование жилым помещением, в том числе коммерческого использования, вносится плательщиком жилищно-коммунальных услуг, являющимся нанимателем жилого помещения государственного жилищного фонда, соразмерно общей площади в размере, установленном в соответствии с законодательством».

Подготовила Ольга КЛИМЕНКО

Из платы за проживание в студенческом общежитии могут исключить плату за содержание и ремонт жилого помещения

Госдума приняла в первом чтении законопроект об установлении порядка расчета платы за проживание в студенческом общежитии.

Документом предлагается установить, что плата за содержание и ремонт предоставленного обучающимся жилого помещения в общежитии не включается в расчет взимаемой с них платы за это помещение. Соответствующим положением планируется дополнить ст. 154 Жилищного кодекса РФ. Напомним, ее действующей редакцией закрепляется, что плата за жилое помещение для его нанимателя по договору социального найма или договору найма жилого помещения государственного (муниципального) жилищного фонда включает в себя:

  • плату за пользование помещением (плату за наем);
  • плату за его содержание и ремонт;
  • плату за коммунальные услуги.

Кроме того, проектом федерального закона предусматривается, что размер платы за проживание студентов в общежитии будет определять учредитель вуза, то есть соответствующий орган государственной власти или местного самоуправления. На сегодняшний день, согласно ст. 39 Федерального закона от 29 декабря 2012 г. № 273-Ф3 «Об образовании в Российской Федерации», размер такой платы определяется локальными нормативными актами, принимаемыми с учетом мнения советов обучающихся и представительных органов обучающихся в организации, осуществляющей образовательную деятельность (при их наличии).

При этом законопроектом закрепляется, что расчет платы за потребленные коммунальные услуги в студенческом общежитии организации производится с учетом объема бюджетных ассигнований, выделяемых соответствующим образовательным организациям на финансовое обеспечение выполнения государственных (муниципальных) заданий по подготовке специалистов.

Также в целях создания в общежитиях для студентов условий, способствующих освоению ими соответствующих образовательных программ, законопроектом предлагается закрепить, что требования к оснащению помещений в таких общежитиях устанавливаются федеральным органом исполнительной власти, осуществляющим функции по выработке государственной политики и нормативно-правовому регулированию в сфере образования.

Более того, документом предусматривается внесение корреспондирующих изменений в ст. 39 Федерального закона от 29 декабря 2012 г. № 273-Ф3 «Об образовании в Российской Федерации». В частности, в ней предлагается закрепить, что плата за пользование жилым помещением (плата за наем) и за коммунальные услуги в общежитии не взимаются со студентов:

  • являющихся детьми-сиротами или детьми, оставшимися без попечения родителей;
  • являющихся детьми-инвалидами, инвалидами I и II групп, инвалидами с детства;
  • подвергшихся воздействию радиации вследствие катастрофы на Чернобыльской АЭС и иных радиационных катастроф;
  • являющихся инвалидами вследствие военной травмы или заболевания, полученного в период прохождения военной службы, и некоторых других студентов.

Необходимость принятия предлагаемых поправок их авторы связывают с тем, что студенты, как правило, лишены возможности работать в период обучения и потому не располагают самостоятельными доходами для оплаты проживания в общежитиях.

С полным текстом законопроекта № 415218-6 «О внесении изменений в Жилищный кодекс Российской Федерации и статью 39 Федерального закона «Об образовании в Российской Федерации» и материалами к нему можно ознакомиться на официальном сайте Госдумы.

Приютили — не выселишь

№29 (1327) 22.07—31.07.2017

Учебные заведения имеют право самостоятельно устанавливать размер платы за проживание в общежитии на основании и в порядке, определенных ими самими. Такое заключение сделал ВСУ в постановлении №752/301/15-ц, текст которого печатает «Закон и Бизнес».

Верховний Суд України

Постанова

15 травня 2017 року м.Київ №752/301/15-ц

Судова палата у цивільних справах Верховного Суду України у складі:

головуючого — СІМОНЕНКО В.М.,
суддів: ГУМЕНЮКА В.І., ЛЯЩЕНКО Н.П., ОХРІМЧУК Л.І.,

розглянувши в судовому засіданні справу за позовом Київського національного університету ім. Т.Шевченка до Особи 6, Особи 7, Особи 6, Особи 8, третя особа — Міністерство оборони, про виселення та стягнення заборгованості, за заявою Київського національного університету ім. Т.Шевченка про перегляд ухвали Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних і кримінальних справ від 2.03.2016,

ВСТАНОВИЛА:

У січні 2015 року Київський національний університет ім. Т.Шевченка звернувся до суду з відповідним позовом, посилаючись на те, що починаючи з 1995 року між КНУ та Міноборони були укладені договори про підготовку спеціалістів від 11.09.95 та 22.12.97. З метою забезпечення освітньої діяльності та в межах цієї співпраці до гуртожитку №11 університету тимчасово було поселено військовослужбовців із сім’ями. При поселенні військовослужбовці були ознайомлені з правилами проживання в гуртожитку, терміном проживання та порядком оплати за проживання, умови яких вони виконували, вносячи плату та дотримуючись правил проживання в гуртожитку. У 2011 році співпраця між університетом та Міноборони закінчилась, а разом з нею і термін проживання військовослужбовців у гуртожитку університету, проте відповідачі займаних ними приміщень до цього часу не звільнили. Крім того, починаючи з моменту заселення відповідачів до гуртожитку №11, що належить КНУ, відповідачі користуються послугою щодо проживання та здійснювали оплату цієї послуги спочатку в повному обсязі, а згодом частково, що призвело до утворення заборгованості, яка на грудень 2014 року становила 76702,92 грн.

Рішенням Голосіївського районного суду м.Києва від 21.07.2015, залишеним без змін ухвалою Апеляційного суду м.Києва від 21.10.2015, у задоволенні позову відмовлено.

Ухвалою ВСС від 2.03.2016 касаційну скаргу КНУ відхилено, рішення судів попередніх інстанцій залишено без змін.

2.06.2016 КНУ звернувся до ВСУ із заявою про перегляд ухвали ВСС від 2.03.2016 з передбачених пп.1, 4 ч.1 ст.355 Цивільного процесуального кодексу підстав неоднакового застосування судом касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, що спричинило ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах, та невідповідності рішення суду касаційної інстанції викладеному в постанові ВСУ висновку щодо застосування у подібних правовідносинах норм матеріального права, а саме — стст.901, 903 Цивільного кодексу.

На підтвердження зазначених підстав подання заяви про перегляд судового рішення КНУ посилається на ухвали ВСС від 24.09.2015 і 14.04.2016 та постанови ВСУ від 25.02 і 1.07.2015, в яких, на думку заявника, по-іншому застосовані зазначені норми матеріального права.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши наведені в заяві доводи, Судова палата у цивільних справах ВСУ дійшла висновку, що заява підлягає задоволенню частково.

Відповідно до ст.353 ЦПК ВСУ переглядає судові рішення в цивільних справах виключно з підстав і в порядку, встановлених цим кодексом.

Згідно з положеннями пп.1, 4 ч.1 ст.355 ЦПК підставою для подання заяви про перегляд судових рішень у цивільних справах є неоднакове застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, що спричинило ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах, та невідповідність судового рішення суду касаційної інстанції викладеному в постанові ВСУ висновку щодо застосування в подібних правовідносинах норм матеріального права.

Суди попередніх інстанцій установили, що на підставі договору від 11.09.95, додаткової угоди до нього від 21.02.97, договору від 22.12.97 і додаткової угоди від 19.08.2009 №303/44/09 до нього, укладених між КНУ та Міноборони, Особою 6 та членами його сім’ї, а саме — Особою 7, Особою 6 та Особою 8, у 2002 році було надано у користування кімнати 206 і 207 у гуртожитку №11, що розташований за Адресою 1, який належить позивачу.

Відповідно до п.3.1 розд.3 додаткової угоди від 19.08.2009 №303/44/09 до договору №135 про підготовку спеціалістів від 22.12.97 розмір та порядок місячної плати за користування житловим приміщенням, місцями загального користування та надані житлово-комунальні послуги встановлюються наказами ректора університету.

Наказом ректора від 21.03.2006 №184-32 з 1.04.2006 встановлено плату за проживання в гуртожитках університету, у тому числі й для курсантів та слухачів військового інституту, які проживають у гуртожитку №11, у розмірі 110 грн. на місяць за одне ліжко-місце, зайняте мешканцями, які не є співробітниками університету, та членами їхніх сімей, а також 110 грн. на місяць за зайняті додаткові ліжко-місця.

Починаючи із січня 2010 року позивач неодноразово збільшував оплату за проживання в університеті для відповідачів, зокрема з 1.01.2010 вартість одного ліжко-місця за місяць становила 282 грн., а з 1.06.2011 — 402 грн., що підтверджується наказами ректора КНУ від 30.12.2009 №171-32 та від 11.05.2011 №365-32.

Ухвалюючи рішення про відмову в задоволенні позову, суд першої інстанції, з висновками якого погодилися й суди апеляційної та касаційної інстанцій, виходив з відсутності підстав для стягнення заборгованості за спожиті відповідачами комунальні послуги у зв’язку з неправомірним установленням розміру оплати за наказом ректора університету та відсутністю вини відповідачів.

Разом з тим в ухвалах ВСС від 24.09.2015 і 14.04.2016 та в постанові ВСУ від 25.02.2015, наданих заявником для порівняння та ухвалених в аналогічних спорах, суди погодилися з висновками судів попередніх інстанцій, що позивач надавав, а відповідачі споживали послуги щодо користування електричною енергією та проживання в гуртожитку, однак безпідставно не виконували свого обов’язку щодо сплати їх вартості в повному обсязі при правомірному встановленні тарифів за наказом ректора вищого начального закладу.

Отже, у судових рішеннях, наданих заявником для порівняння, суди дійшли протилежних висновків щодо права ректора вищого навчального закладу на встановлення тарифів для оплати комунальних послуг у гуртожитку та наявності вини відповідачів за несплату цих послуг.

Таким чином, існує неоднакове застосування касаційним судом стст.901, 903 ЦК, що спричинило ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах.

Постанова ВСУ від 1.07.2015 не може бути прикладом невідповідності рішення суду касаційної інстанції викладеному в постанові висновку щодо застосування у подібних правовідносинах норм матеріального права, оскільки в цій постанові не міститься правової позиції щодо застосування зазначених у заяві норм матеріального права, а вказується на недоведеність університетом обставин, на які він посилався як на підставу своїх вимог щодо виселення відповідачів.

Вирішуючи питання про усунення розбіжностей у застосуванні судом касаційної інстанції норм стст.901 та 903 ЦК, Судова палата у цивільних справах ВСУ виходить з такого.

Правовідносини, які виникають між мешканцем гуртожитку і його власником (володільцем), є договірними і відносяться до правовідносин з договору найму жилого приміщення у поєднанні з договором про надання послуг щодо обслуговування приміщення та його утримання (комунальних послуг).

Згідно із ч.1 ст.509 ЦК зобов’язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку.

Статтею 901 ЦК передбачено, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов’язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов’язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов’язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором (ч.1 ст.903 ЦК).

На час звернення з відповідним позовом (січень 2015 року) та на момент виникнення спірних правовідносин права мешканців гуртожитків як споживачів житлово-комунальних послуг регулювалися законами «Про житлово-комунальні послуги», «Про теплопостачання», «Про електроенергетику», Правилами надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затвердженими постановою Кабінету Міністрів від 21.07.2005 №630, Правилами користування електричною енергією для населення, затвердженими постановою КМ від 26.07.99 №1357, Правилами надання послуг з вивезення побутових відходів, затвердженими постановою КМ від 10.12.2008 №1070, та іншими законами та нормативними актами з питань надання окремих видів таких послуг, Примірним положенням про гуртожитки, затвердженим постановою Ради Міністрів УРСР від 3.06.86 №208.

За положеннями п.18 примірного положення, громадяни, які проживають у гуртожитку, зобов’язані своєчасно вносити плату за користування жилою площею і за комунальні послуги відповідно до п.38 цього положення.

Відповідно до п.38 примірного положення витрати на комунальні послуги входять до ставки плати за користування жилою площею і окремо плата за них не стягується.

Громадяни, які проживають у приміщеннях, що перебувають у їх відособленому користуванні, вносять плату за користування жилою площею і за комунальні послуги за ставками квартирної плати (тарифами), установленими для будинків державного та громадського житлового фонду.

Проживання в гуртожитках є одним із видів платних послуг, що надаються державними навчальними закладами на підставі п.4 розд.8 Переліку платних послуг, які можуть надаватися державними навчальними закладами, затвердженого постановою КМ від 20.01.97 №38, яка діяла на час виникнення правовідносин та втратила чинність на підставі постанови КМ «Про затвердження переліку платних послуг, які можуть надаватися навчальними закладами, іншими установами та закладами системи освіти, що належать до державної і комунальної форми власності» від 27.08.2010 №796.

За положеннями зазначених постанов, навчальні заклади у сфері житлово-комунальних послуг мають право надавати громадянам, які користуються цими послугами, комунальні послуги, послуги щодо експлуатації та господарського обслуговування будинків і приміщень (пп.4 п.7 постанови КМ №796; пп.4 п.8 постанови КМ №38).

Як визначено в постанові КМ «Про встановлення повноважень органів виконавчої влади та виконавчих органів міських рад щодо регулювання цін (тарифів)» від 25.12.96 №1548, Міністерство освіти і науки, Міністерство охорони здоров’я, інші міністерства і центральні органи виконавчої влади, до сфери яких належать навчально-виховні заклади, за погодженням з Міністерством фінансів установлюють граничний розмір плати за проживання в студентських гуртожитках. Відповідальність за надання цих послуг, їх якість, а також обґрунтованість розмірів плати за них покладається на керівників цих закладів.

Конкретний розмір плати за проживання в гуртожитку встановлюється керівництвом вищого навчального закладу.

Для визначення вартості проживання в гуртожитку складають калькуляцію, де витрати на утримання гуртожитку і прилеглої території обчислюють з урахуванням вимог Порядку формування тарифів на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, затвердженого постановою КМ від 12.07.2005 №560.

Умовами додаткової угоди до договору про підготовку спеціалістів від 22.12.97, яка укладена 19.08.2009 між КНУ й Міноборони, передбачено, що розмір плати за проживання в гуртожитку згідно з калькуляцією визначається на підставі наказу ректора.

Якщо строк дії договору закінчився, а особа, заселена в гуртожиток на підставі такого договору, продовжує користуватися майном і отримувати послуги, на неї покладається обов’язок сплачувати за такі послуги в розмірах, у строки та в порядку, що були визначені договором, строк якого закінчився.

Отже, системний аналіз усіх зазначених нормативно-правових актів дає підстави для висновку про наявність у кожного навчального закладу права на встановлення розміру плати за проживання в гуртожитку самостійно на підставі та в порядку, визначених самим навчальним закладом відповідно до законодавства.

При цьому вартість проживання в гуртожитку складається з вартості його утримання та вартості обов’язкових побутових послуг і залежить від того, чим користується особа (окремим ліжком або окремим приміщенням), оскільки відповідно до п.38 примірного положення у випадку зайняття окремої кімнати особа сплачує за комунальні послуги за ставками (тарифами) квартирної плати, установленими для будинків державного та громадського житлового фонду.

Суди встановили, що після закінчення строку дії договорів відповідачі продовжували проживати в окремих кімнатах гуртожитку та користуватися житлово-комунальними послугами, а тому зобов’язання щодо сплати за спожиті послуги відповідно до положень гл.50 ЦК вони повинні виконати в повному обсязі з дотриманням положень законодавства, яке регулює зазначені правовідносини з урахуванням дії в часі.

Суд касаційної інстанції, узявши до уваги помилковий висновок судів попередніх інстанцій лише про те, що відповідачі не були належним чином повідомлені про підвищення тарифів, не перевірив правильності встановлення судами фактичних обставин справи щодо дотримання університетом порядку зміни розміру оплати, визначеного умовами договорів, надання впродовж усього часу належним чином послуг, визначених у договорі; не обґрунтував, яким чином неналежне повідомлення відповідачів щодо підвищення тарифів впливає на їх право не виконувати договірних зобов’язань щодо здійснення оплати за отримані послуги; та не встановив, за яким тарифом відповідачі повинні оплачувати комунальні послуга.

Таким чином, у справі, яка переглядається, рішення судів попередніх інстанцій є незаконними.

Відповідно до ст.360 2 ЦПК ВСУ розглядає справи за правилами, встановленими глгл.2 і 3 розд.V цього кодексу, а тому не може встановлювати обставин справи, збирати й перевіряти докази та надавати їм оцінку.

Допущені судами порушення не дозволяють ВСУ прийняти рішення по суті спору.

З огляду на вищевикладене ухвала ВСС від 2.03.2016, ухвала Апеляційного суду м.Києва від 21.10.2015 та рішення Голосіївського районного суду м.Києва від 21.07.2015 підлягають скасуванню з направленням справи на новий розгляд до суду першої інстанції в частині вимог про стягнення з відповідачів заборгованості.

Керуючись пп.1, 4 ч.1 ст.355, ч.1 ст.360 2 , п.1 ч.1 ст.360 3 , ч.1 ст.360 4 ЦПК, Судова палата у цивільних справах ВСУ

ПОСТАНОВИЛА:

Заяву Київського національного університету ім. Т.Шевченка задовольнити частково.

Ухвалу ВСС від 2.03.2016, ухвалу Апеляційного суду м.Києва від 21.10.2015 та рішення Голосіївського районного суду м.Києва від 21.07.2015 скасувати, справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції в частині вимог про стягнення заборгованості.

Постанова є остаточною й може бути оскаржена тільки на підставі, встановленій п.3 ч.1 ст.355 ЦПК.

Как произвести полный расчет оплаты за проживание в общежитии?

Здравствуйте. Нам увеличили с апреля оплату за общежитие кому в 3, а кому в 4 раза. Шоковое состояние. Подскажите как рассчитать оплату за общежитие. Республика Коми г. Сыктывкар. Общежитие-собственность Республики. Входит ли в оплату зарплата вахтерам? Если да-как рассчитать? Как рассчитать оплату за электро энергию на обще домовые нужды.Если можно, то скажите полный расчет оплаты за проживание. На какие нормативные документы ссылаться при доказательстве цен. Спасибо.

Ответы юристов (1)

Если вы считаете, что плата за общежитие повышена необоснованно, то вправе обратиться по этому поводу с жалобой в прокуратуру, в которой изложить доводы несогласия.

Согласно ч. 1 ст. 154 Жилищного кодекса РФ:

Плата за жилое помещение и коммунальные услуги для нанимателя жилого помещения, занимаемого по договору социального найма или договору найма жилого помещения государственного или муниципального жилищного фонда, включает в себя:
1) плату за пользование жилым помещением (плата за наем);
2) плату за содержание жилого помещения, включающую в себя плату за услуги, работы по управлению многоквартирным домом, за содержание и текущий ремонт общего имущества в многоквартирном доме, за холодную воду, горячую воду, электрическую энергию, потребляемые при содержании общего имущества в многоквартирном доме, а также за отведение сточных вод в целях содержания общего имущества в многоквартирном доме. Капитальный ремонт общего имущества в многоквартирном доме проводится за счет собственника жилищного фонда;
3) плату за коммунальные услуги.

Иными словами, плата за жилое помещение предусматривает плату за наём (если вы проживаете в помещении по договору социального найма) плата за жилищные услуги (например, подметание подъездов, мытьё окон, текущий ремонт, капитальный ремонт и т.д.) коммунальные услуги (горячее, холодное водоснабжение, электроэнергия, водоотведение, отопление, причём имеется в виду как индивидуальное пользование, так и общедомовое).

Если у вас установлены индивидуальные приборы учёта горячей, холодной воды, тогда оплату производите по ним, если нет — применяются установленные нормативы.

Общедомовое потребление коммунальных ресурсов определяется по установленному счётчику на границе балансовой принадлежности.

Ищете ответ?
Спросить юриста проще!

Задайте вопрос нашим юристам — это намного быстрее, чем искать решение.

Правительство: Средняя цена за проживание в общежитии для студентов-бюджетников составляет 329 р. в месяц, для контрактников- 956 р

Бесплатный телефон Юриста Москва +7 (499) 703-51-48 юрист СПБ +7 (812) 309-42-67

Работа Правительства в цифрах и фактах. В настоящее время средний размер платы за проживание в общежитии для студентов, обучающихся за счёт средств федерального бюджета, составляет 329 рублей в месяц. Для студентов, обучающихся на контрактной основе, средний размер платы за проживание в общежитии на 1 февраля 2014 года составил 956 рублей.

Правительство сообщило о ходе работы по выполнению поручения Президента России №Пр-3086 от 27 декабря 2013 года (подпункт 21 пункта 1).

В Государственную Думу России внесён законопроект №415218-6 «О внесении изменений в Жилищный кодекс Российской Федерации и статью 39 Федерального закона «Об образовании в Российской Федерации”» (в части установления порядка расчёта платы за проживание в общежитии обучающимся).

Целью предусмотренных законопроектом изменений является совершенствование правового положения обучающихся, проживающих в общежитии, и установление единого порядка расчёта платы за проживание в общежитии, который являлся бы доступным для обучающихся.

Предлагается производить расчёт платы за проживание в общежитии с учётом получаемой образовательной организацией субсидии на финансовое обеспечение выполнения государственного задания и включать в него только плату за пользование жилым помещением и плату за коммунальные услуги. Затраты на содержание и ремонт жилых помещений в плату за проживание в общежитии не включаются.

Размер платы за пользование жилым помещением (платы за наём) в общежитиях организаций, осуществляющих образовательную деятельность, устанавливается органами государственной власти или органами местного самоуправления, осуществляющими функции и полномочия учредителя соответствующих организаций.

Этот законопроект был принят Государственной Думой в первом чтении 28 февраля 2014 года.

Минобрнауки России проводит ежемесячный мониторинг федеральных государственных образовательных организаций высшего образования в части соблюдения законодательства при установлении платы за пользование жилым помещением и коммунальные услуги для обучающихся.

В ходе мониторинга, проведённого в феврале 2014 года, рассматривались общежития 451 федеральной государственной образовательной организации.

В этих общежитиях проживают 779 601 обучающийся, из них 601 706 человек обучаются за счёт средств федерального бюджета, в том числе 120 584 человека относятся к льготным категориям и проживают в общежитиях бесплатно (15% от общего числа проживающих студентов).

Средний размер платы за проживание в общежитии для студентов, обучающихся за счёт средств федерального бюджета, составляет 329 рублей в месяц, что в 1,3 раза меньше, чем в начале ноября 2013 года (440 рублей в месяц). Для студентов, обучающихся на контрактной основе, средний размер платы за проживание в общежитии на 1 февраля 2014 года составил 956 рублей.

Минобрнауки России разработаны в соответствии с Жилищным кодексом Российской Федерации и Федеральным законом «Об образовании в Российской Федерации» методические рекомендации о применении единых подходов при установлении в образовательных организациях платы за пользование жилым помещением и коммунальные услуги в общежитиях.

Еще по теме:

  • Трудовой кодекс российской федерации от 30122001 n 197-фз с изменениями Трудовой кодекс российской федерации от 30122001 n 197-фз с изменениями Часть разработчиков сослалась на рассогласованность действий с другими участниками процесса, часть не смогла […]
  • Ст 20 20 коап рф Комментарии к СТ 20.10 КоАП РФ Статья 20.10 КоАП РФ. Незаконные изготовление, продажа или передача пневматического оружия Комментарий к статье 20.10 КоАП РФ: 1. Данной статьей установлено […]
  • Заявление бабушки на отпуск по уходу за ребенком Может ли бабушка оформить отпуск по уходу за ребенком до 3-х лет? by admin · Грудень 5, 2016 Может ли бабушка оформить отпуск по уходу за ребенком до 3-х лет? Как указано в ст. 181 Кодекса […]
  • Роман абрамович и даша жукова ждут третьего ребенка Жукова родила Абрамовичу седьмого ребенка У российского миллиардера, владельца футбольного клуба «Челси» Романа Абармовича и его гражданской жены - дизайнера и главы Центра современной […]
  • Гражданский кодекс часть1 Гражданский кодекс часть1 ГРАЖДАНСКИЙ КОДЕКС РОССИЙСКОЙ ФЕДЕРАЦИИ Принят Государственной Думой 21 октября 1994 года 30 ноября 1994 года N 51-ФЗ (в ред. Федеральных законов от 20.02.1996 N […]
  • Две недели пенсионерам за свой счет Какой продолжительности предоставляется отпуск за свой счет инвалидам, пенсионерам, ветеранам труда, ветеранам войны Согласно ст. 25 Закона Украины "Об отпусках" отпуск за свой счет […]