Понятие предмет и система науки муниципального права

Наука муниципального права: понятие, предмет, методы, система, источники.

Наука «Муниципальное право» — совокупность взглядов, мнений, учений, знаний, идей, теорий и практических навыков ученых и исследователей в области местного самоуправления в истории становления местного самоуправления на территории РФ и за рубежом.

Предмет научной дисциплины «муниципальное право» — организация и функционирование местного самоуправления, проблемы правового регулирования в этой области. Муниципальное право как наука является составной частью юридической науки в целом, поэтому ему присущи научные методы, применяемые в большинстве правовых наук:

1. общенаучные методы изучения:

а) диалектический — рассмотрение основ местного самоуправления в их непрерывном развитии и видоизменении;
б) системный — изучение круга вопросов местного самоуправления в их взаимосвязи, взаимообусловленности, взаимозависимости;
в) социологический — ориентирование на мнение населения, учет прав и законных интересов гражданского общества;
г) анализ и синтез;

2. специальные методы изучения:

а) сравнительное правоведение;
б) нормативно-логический;
в) структурно-функциональный;
г) историко-юридический;
д) переход от общего к частному, от абстрактного к конкретному и иные специальные методы.

Раздел II Муниципальное право как наука и учебная дисциплина

§ 1 Муниципальное право как наука

Понятие, предмет и система науки муниципального права

Наука муниципального права представляет собой совокупность знаний, научных идей, концепций, теорий о местном самоуправлении, о формах и методах его осуществления, об истории развития, сопоставим с государственно й властью т.д., т.е. учение о муниципальное право как отрасль национального права. Она является органической частью юридической науки. Наука муниципального права относится к числу отраслевых наук, основной признаков й которых является изучение одноименной отрасли права. Она раскрывает присущие данной отрасли закономерности, формулирует основные понятия и категории, которыми оперирует действующее муниципально-правовое законодательство, анализирует функции и роль муниципально-правовых институтов. Наука о местном самоуправлении изучает не только муниципально-правовые нормы и институты, но и процессы, связанные с их реализацией. Поэтому объектом научного ого исследования этой области есть муниципальные (коммунальные) отношения, соответствующие правовые нормы и институтитути.

Наука муниципального права изучает исторический и современный отечественный опыт местного самоуправления с целью разработки научных рекомендаций, направленных на совершенствование законодательства о местном самов управления, а также на повышение эффективности организации и деятельности местного самоуправления. Значительное место в муниципальной науке занимают политические, философские и правовые взгляды и представления о местного самоуправленияя.

Это новая область научных знаний, основанная на принципиально иных, чем наука советского строительства, взглядах и идеях об организации публичной власти на местах. Своим главным предметом она наса амперед местное самоуправление как особый вид публичной власти, проникновения в его сущность, изучение его принципов и социального назначения, причем объектом особого внимания должны быть фундаментал ьни, основополагающие общественные отношения, которые определяют правовую природу локальной демократии, ее основные характеристики. Исходя из содержания предмета отрасли, особенностей общественных отношений, ск. Лада его, определяется и характер основных теоретических концепций науки муниципального права. К ним относятся фундаментальные теоретические проблемы, как проблемы природы и сущности местного са ядування, его места в системе разделения властей, автономности в конституционном механизме государства, исследование особенностей правового статуса личности в местном самоуправлении тощощо.

В этом плане существенным задачей является глубокое и всестороннее изучение феномена территориальной громады — основного, приоритетного института системы местного самоуправления. Здесь принципиальное значение имеет ро озробка проблем повышения эффективности деятельности территориальных общин, их органов и должностных лиц местного самоуправления в процессе решения вопросов местного значения. Наука муниципального права призвана тщательно собирать, изучать, обобщать и распространять практику применения прогрессивных, наиболее эффективных форм и методов работы муниципальных структур. Она также должна прогнозировать ро свиток организации деятельности местного самоуправления в процессе дальнейшего развития демократических преобразований в нашем обществе. Задачей науки муниципального права является изучение условий и средств, обеспечивающих правовую, организационную и материально-техническую самостоятельность территориальных общин, их органов прежде всего от органов государственной власти при решении вопросов местного значенияення.

Изучение указанных проблем составляет предмет науки, сами же выводы и теоретические положения — ее содержание. Проникновение в суть и содержание науки муниципального права предполагает осознание прежде всего таких виз значальних понятий, как предмет, задачи, система, функции, методология, источники, взаимосвязь с другими науками, ее роль в развитии демократического Украини.

Таким образом, наука муниципального права — это система научных идей, теорий, концепций, знаний о общественные отношения, связанные с возникновением, формированием и организацией местного самоуправления, фор рмамы и методами работы территориальных общин, их органов и должностных лиц в процессе решения вопросов местного значения, а также реализации делегированных местному самоуправлению полномочий исполнительной властей.

Наука муниципального права, как и любая другая, — это система знаний. Это означает, что в ее состав входят относительно обособленные комплексы теоретических положений, содержащих выводы, сделанные на основе пи и знания сущности, содержания и закономерностей развития различных аспектов урегулированных отраслью муниципального права общественных отношений. Данные теоретические комплексы не только органично связаны между собой силу единства предмета отрасли, но и находятся в определенной соподчиненности. Одни теоретические выводы служат основой для друших.

Система науки муниципального права — это упорядоченная совокупность относительно самостоятельных комплексов теоретических положений, логическую связь между ними. В ее основе лежит структурность самого предмета научно ого познания. Именно предмет науки муниципального права, а также последовательность изучения муниципально-правовой проблематики детерминирует систему данной науки. Поскольку предметом науки является одноименная отрасль прав а, естественно, что каждому из элементов системы отрасли корреспондирует самостоятельный раздел муниципально-правовой науки. Однако перед наукой стоят задачи более сложные, чем познание каждого из составляющих элементов тов отрасли. Она должна исследовать общие черты, присущие отрасли в целом, специфику и характер ее предмета, разновидности ее норм, способы их реализации, особенности возникающих на их основе. Муниципал ьно-правовых отношений, ее источники, систему. Наука должна теоретически определить и свой собственный предмет, систему, методы исследования, источники тоща тощо.

Совокупность теоретических выводов, положений по всем названным проблемам и составляет общую часть в системе науки муниципального права. Эти вопросы являются самыми первыми в силу того, что без познания указанных о облем нельзя правильно понять связи, существующие между отдельными муниципально-правовыми институтами, а отсюда — в полной мере раскрыть их функциональное назначение, роль в общей системе муниципий льно-правового регулированияя.

Поскольку наука муниципального права отраслевая, ее задача состоит в познании содержания и сущности, эволюции, правовой природы, характерных признаков основного предмета отрасли — местного самоуправления. Поэтому в логичным является рассмотрение проблем, посвященных историко-теоретическим аспектам местного самоуправленияя.

Органической частью системы науки муниципального права являются знания о таких институтах, как правовые, организационные, территориальные, финансово-экономические основы местного самоуправления, функции и полномочия ния субъектов местного самоуправления, гарантии их деятельности, ответственности тощ.

Таким образом, система науки муниципального права в своей основе соответствует определенной системе отрасли права. Однако более широкой, потому что наука не может сосредоточиться только на конкретных муниципально-правов вых институтах, она исследует еще и общие характеристики отрасли, ее специфику, место и роль в системе права изучает наука также и практику реализации муниципально-правовых норм и институтов, хочу или раскрыть закономерности их развития и дать обоснованные рекомендации законодателю и правозастосувальникам по совершенствованию и применению соответствующих правоположень, а отдельным лицам — рекомендации й относительно использования этих положений. С этой целью изучаются также теории и взгляды, разработанные исследователями местного самоуправления, условия, влияющие на их эволюцию, то есть наука изучает и сама с ебебе.

Конкретный перечень проблем той или иной части науки не является постоянным. С развитием общества, государства, с изменениями общественно-социальных условий теряют актуальность старые концепции, возникают новые, которые по отребують своего научного обоснованияя.

Предыдущая СОДЕРЖАНИЕ Следующая

Муніципальне право України

§ 2. Поняття, предмет і система науки муніципального права

Одним із найбільш помітних явищ у становленні та розвитку демократичної державності в Україні є відродження місцевого самоврядування як принципово нової системи організації публічної політичної влади на місцях та формування на цій основі муніципального права не лише як галузі права, а й як самостійної сфери наукового знання.

В основі її формування знаходяться об´єктивні політичні, соціально-економічні, духовні, психологічні та інші передумови і закономірності виникнення, становлення, розвитку та функціонування муніципальної влади й інші чинники, що пов´язані насамперед з наявністю самостійного для муніципального законодавства предмета правового регулювання як особливої сфери суспільних відносин, які виникають на базі тієї системи самоорганізації людей, яка визнається та функціонує за місцем їх проживання.

Безумовно, поняття науки муніципального права та її характеристики оптимально розкриваються з урахуванням тісних взаємозв´язків і залежностей, які існують між такими категоріями, як «галузь муніципального права» та «наука муніципального права». Однак такі залежності не є жорсткими: між галуззю та наукою муніципального права є істотні відмінності, які торкаються не лише їх предмета, джерел, а й самої історії становлення галузі, з одного боку, та науки муніципального права — з іншого. Якщо муніципальне право як галузь права є новим самостійним правовим утворення в системі права України, то однойменна наука має значно глибші історичні корені, пов´язані зі становленням та розвитком наукових ідей, теоретичних концепцій місцевого самоврядування і муніципальної влади в Україні та зарубіжних країнах.

Незважаючи на це, для кожної науки приходить час осмислення накопиченого знання як результату теоретичного засвоєння нею свого предмета, який набуває рис системності. По суті, йдеться про пізнання наукою самої себе, що є умовою її подальшого розвитку та утвердження реальної соціальної цінності. Думається, що прийшов такий час і для науки муніципального права. Однак низка обставин об´єктивного та суб´єктивного характеру були та й сьогодні є стримуючими факторами для активних та плідних досліджень у цьому напрямі.

До цих обставин відноситься стан муніципального права як галузі права. Так, тривалі, не завжди конструктивні спори про її місце у правовій системі України, зведення її «статусу» лише до галузі законодавства негативно позначилися на розробці системи цієї самостійної галузі публічного права, а отже, й на структуруванні відповідного наукового знання. Суттєвою перешкодою на шляху становлення науки муніципального права є й непослідовна вітчизняна державна політика у сфері муніципального будівництва: організація місцевого самоврядування найчастіше здійснюється, без урахування об´єктивно назрілих суспільних потреб та інтересів територіальних громад на догоду державним, регіональним і місцевим елітам.

Гальмувала розвиток науки муніципального права й відсутність контінуїтету (наступності) у її розвитку, зокрема категоричне заперечення не лише на практиці, а й на науковому рівні феномену публічної самоврядної влади територіальних громад, ідеологічне забарвлення кон ;титуційної матерії за радянських часів, не завжди зважене запозичення думок та досвіду, народжених істотно новими обставинами часу та місця. Усе це призвело до хронологічної розірваності ідей та теоретичних конструкцій або до непродуманого реанімування віджи-лих понять, теорій та концепцій.

Проте, незважаючи на перераховані та інші негативні чинники, наукою муніципального права накопичений великий масив муніципально-правового знання, який потребує осмислення. При цьому важливо визначитися зі змістом, предметом, об´єктом, методологією, структурою та зв´язками такого знання, його якісними характеристиками, способами отримання, пояснення, оцінки, суспільно-політичної ролі. Успішному зрушенню у цьому напрямі має сприяти розробка цих актуальних проблем науки сучасного муніципального права.

Що ж являє собою муніципальне право як наука? Які її особливості? Як співвідносяться предмет та об´єкти вивчення? Які функції притаманні науці муніципального права та які її методи? Від відповідей на ці запитання значною мірою залежить роль, яка відводиться цій науці у процесі становлення та розвитку місцевого самоврядування в Україні.

Серед основних характеристик муніципального права як науки можна відзначити, по-перше, її суспільний та політико-правовий характер. Це означає, що основний об´єкт дослідження цієї науки пов´язаний із соціально-політичними явищами, які мають правове значення та попадають у сферу правового регулювання. Відповідно, муніципальноправова наука спирається як на загальнотеоретичні правові концепції, поняття і категорії, так і розроблює власні, галузеві підходи до правового аналізу проблем місцевого самоврядування та закономірностей його розвитку.

По-друге, наука муніципального права має комплексний характер. Причому вона «використовує» наукові ідеї, теорії не тільки інших галузевих юридичних наук (у першу чергу — конституційного, а також адміністративного, фінансового, цивільного, підприємницького та інших галузей), теорії держави і права, а й економічних наук, соціології, політології, менеджменту, соціальної психології. Цим детермінується, з одного боку, множинність міждисциплінарних зв´язків науки муніципального права, багатство джерел її концептуальних науково-теоретичних ідей. З іншого боку, виникає складність у на-працюванні власних, специфічних для муніципально-правової сфери наукових знань підходів до правової оцінки та теоретичного обґрунтування відповідних подій, явищ та фактів.

По-третє, наука муніципального права належить до галузевих наук, основною ознакою яких є вивчення однойменної галузі права. Вона розкриває притаманні цій галузі закономірності, формулює основні поняття і категорії, якими оперує чинне муніципально-правове законодавство, аналізує функції та роль муніципально-правових інститутів.

По-четверте, наука про місцеве самоврядування вивчає не тільки муніципально-правові норми та інститути, а й закономірності виникнення, становлення, розвитку і функціонування муніципальної влади, процеси, пов´язані з її реалізацією. Тому об´єктом наукового дослідження цієї галузі є сукупність механізмів місцевого самоврядування, муніципальних відносини, відповідних правових норм та інститутів, юридичної, політичної, а також соціальної практики, у тій частині, в якій вона впливає на всі муніципально-правові явища та процеси. Саме об´єкт є початком наукового пізнання.

У цьому плані найістотнішим завданням науки муніципального права є глибоке і всебічне вивчення феноменології взаємозв´язку територіальної громади — первинного суб´єкта місцевого самоврядування та питань місцевого значення — основного об´єкта локальної діяльності територіальних громад. Тут принципове значення має розробка проблем підвищення ефективності діяльності територіальних громад та органів і посадових осіб місцевого самоврядування в процесі вирішення питань місцевого значення.

Наука муніципального права покликана ретельно збирати, вивчати, узагальнювати та розповсюджувати практику застосування прогресивних, найбільш ефективних форм і методів здійснення муніципальної влади. Вона також повинна прогнозувати розвиток муніципальної влади у процесі подальшого розвитку демократичних перетворень у нашому суспільстві. Завданням науки муніципального права є вивчення умов, способів та засобів, які забезпечують правову, організаційну та матеріально-технічну самостійність муніципальної влади насамперед від державної влади.

Вивчення визначених вище проблем складає предмет науки, самі ж висновки та теоретичні положення — її зміст. Проникнення у суть і зміст науки муніципального права передбачає усвідомлення насамперед таких її визначальних понять, як предмет, завдання, система, функції, методологія, джерела, взаємозв´язок, з іншими науками, її роль у розбудові демократії та становленні муніципальної влади в Україні.

Наука муніципального права — це галузь наукових знань, яка базується на принципово інших, аніж наука радянського будівництва, поглядах та ідеях про організацію публічної влади на місцях. Своїм головним предметом вона має муніципальну владу як особливий вид публічної політичної влади та муніципальні права особистості. За словами С. Авак´яна, «для викладача муніципального права питання про характер влади на рівні місцевого самоврядування взагалі є одним із вирішальних, його доводиться аналізувати вельми ґрунтовно», зокрема передбачається проникнення в її сутність, вивчення її принципів, соціально-політичного призначення, функцій, механізму, причому об´єктом особливої уваги мають бути фундаментальні, основоположні суспільні відносини, які визначають правову природу локальної демократії, її найголовніші характеристики. В органічному зв´язку з попереднім твердженням продуктивним є вислів О. Тоффлера, який звертає увагу на те, що вищу якість та найбільшу ефективність владі надають знання, саме вони є визначальним фактором її функціонування.

Слід зазначити, що предмет науки — це те, на що спрямована думка у процесі вивчення певної сфери дійсності, включаючи саме знання, яке отримується в ході пізнавального процесу. Предмет науки поєднує знання про різні сторони досліджуваних явищ та процесів у цілісну систему. Разом з тим його деталізація за допомогою виділення конкретних об´єктів дослідження та уточнення завдань наукового пошуку дозволяє структурувати науку. Осягнення свого предмета — мета кожної науки.

У літературі з муніципального права питання щодо її предмета є одним із найбільш проблематичних. Думається, тому деякі дослідники або взагалі уникають включати у свої праці питання, або обмежуються аналізом основних теорій місцевого самоврядування, загальних проблем системи науки муніципального права, її методології 49 . Традиційно у підручниках науку муніципального права спрощено називають «наукового дисципліною», під предметом якої розуміються об´єкти її вивчення та коло досліджуваних нею проблем. Тому, визначаючи предмет науки муніципального права, як правило, називають передусім відповідну галузь права, норми, які складають її, а також врегульовані ними відносини. Конкретизується цей перелік визначенням окремих проблем, дослідженням яких займається наука муніципального права. Таким чином, предмет науки та об´єкт вивчення, по суті, ототожнюються.

Так, відомі російські вчені О. Кутафін, В. Фадєєв, К. Шугріна та деякі інші дослідники вважають, що наукова дисципліна муніципального права, маючи своїм предметом вивчення муніципального права як галузі права, являє собою сукупність знань, ідей, теорій про місцеве самоврядування, форми та практику його здійснення і правового регулювання.

Фактично аналогічної позиції дотримуються й вітчизняні учені В. Кравченко та М. Пітцик, на думку яких наукова дисципліна муніципального права, як цілісна система знань, висновків, теорій та ідей щодо місцевого самоврядування, його принципів, основ, історії становлення та форм здійснення, має своїм предметом, по-перпіе, норми муніципального права, по-друге, суспільні відносини, що регулюються муніципально-правовими нормами, по-третє, практику правового регулювання питань організації влади на місцевому рівні як в її історичній ретроспективі, так і в плані визначення майбутніх перспектив розвитку.

Достатньо спрощеною виглядає позиція А. Кокотова, на думку якого муніципально-правова наука є сукупністю знань про різні прояви місцевого самоврядування та муніципального права як галузі права. Предметом науки муніципального права, вважає він, є місцеве самоврядування як суспільний, але насамперед як політико-правовий інститут у його статиці та динаміці, у його зовнішніх відносинах з іншими інститутами суспільства та у першу чергу з державою.

Певною мірою відрізняється позиція іншої групи вчених, які вважають, що предметом науки муніципального права є виникнення, розвиток та функціонування місцевого самоврядування, система норм та врегульованих ними суспільних відносин. Виходячи фактично з аналогічного розуміння науки муніципального права та її предмета, автори підручника за редакцією М. Бондаря вказують, що предметом наукових досліджень даної галузі наукових знань є як реальні соціальні явища та відносини, так і правові форми їх закріплення, динаміки розвитку.

Уявляється, що неоднозначність, а іноді спрощеність або надмірна розпорошеність у підходах до предмета науки муніципального права обумовлена його ототожненням з об´єктом цієї галузі наукових знань. Безумовно, об´єкт та предмет науки тісно взаємопов´язані, але не тотожні. Якщо визначення об´єкта дозволяє відповісти на запитання, на що спрямований у ній пізнавальний процес, і тим самим розкрити зміст даної науки, то визначення предмета має відповісти на запитання що саме у цьому об´єкті вивчає або покликана вивчати дана наука, і тим самим більш глибоко охарактеризувати її через виявлення сутності цієї науки. Не випадково у різних науках може бути спільний об´єкт, але ніколи не буває одного й того самого предмета.

Не викликає сумніву, що правильне визначення об´єкта науки значною мірою наближає нас до наукового визначення її предмета, але не може його замінити. Тому невдалими та деструктивними є спроби ухилитися в науковій та навчальній літературі від прямого, чіткого та спеціального розгляду питання про предмет науки муніципального права, обмежуючись, по суті, з´ясуванням об´єкта (предмета) регулювання муніципального права як галузі права. Як ми вже відзначали, у більшості навчальних видань питання про предмет науки муніципального права або оминається, або, якщо окремо виділяється проблема предмета науки, вона знов-таки зводиться, по суті, до питання про предмет регулювання муніципального права як галузі права.

По-перше, затакого підходу допускається характерне для багатьох видань неправомірне змішування об´єкта та предмета науки, тому що «муніципальне право як галузь права», «муніципально-правові відносини» — це об´єкт, а не предмет муніципального права. У зв´язку з цим продуктивною є позиція II. Богданової, яка у контексті дослідження системи науки конституційного права, зазначає, що об´єкти вивчення науки конституційного права охоплюються більш загальним поняттям — «конституційно-правова дійсність»´´´. Уявляється абсолютно правомірною екстраполяція її підходу і на визначення об´єкта науки муніципального права, в якості якого виступатиме «муніципально-правова дійсність». Це та галузь правової дійсності, яка пізнається наукою і складається у сфері дії норм муніципального права та досліджується однойменною наукою за допомогою різних методологічних прийомів. Тоді до об´єктів відносяться норми муніципального права, які є формалізованими у різних джерелах, муніципально-правові відносини, а також саме муніципально-правове знання як результат вивчення названих об´єктів. Дослідження різних проявів об´єктів науки муніципального права сприяє всебічному усвідомленню її предмета. Тому можна стверджувати, що предмет формується в рамках об´єкта науки, а об´єкт оптимально розкривається виключно через пізнання предмета.

По-друге, не може абсолютно задовольняти підхід, коли під виглядом визначення предмета науки муніципального права дається просте (більш-менш деталізоване) перерахування розділів, тем або проблем цієї науки. По суті, йдеться про більш-менш узагальнене перерахування головних елементів системи муніципального права та відповідних розділів науки і навчальної дисципліни. Але перерахування структурних елементів, яке розкриває зміст об´єкта науки, ніколи не заміняло й не могло замінити визначення предмета науки, покликаного охопити та відобразити її сутність.

Так, наука муніципального права, безумовно, вивчає муніципально-правові інститути, муніципально-правові норми та відносини. Але її головний зміст та завдання полягають у тому, щоб за великим розмаїттям відповідних явищ та процесів виявити глибинні властивості, зв´язки, взаємодії, відношення тенденції та закономірності їх виникнення, організації, функціонування та розвитку, які не лежать на поверхні суспільного життя. Тому предмет муніципального права — це дослідження не власне норм, інститутів та відносин, а властивостей відповідних норм, інститутів та відносин, тенденцій та закономірностей їх виникнення та причин припинення, проблем організації муніципальної влади, її функціонування та розвитку, а також можливих шляхів, форм та механізмів реалізації муніципального законодавства в життєдіяльності особи, територіальної громади, суспільства та держави. Така предметна визначеність забезпечує цілісність науки муніципального права, сприяє інтеграції та систематизації знання, що складає її, та диференціації його залежно від уточненого завдання дослідження і конкретного об´єкта вивчення.

Важливе значення для розуміння предмета науки муніципального права має виявлення того принципового орієнтира, відправної ідеї, яка розкриває сутність предмета науки муніципального права та орієнтує муніципально-правове знання. Такий відправний принцип повинен являти собою основоположну ідею, яка пронизує муніципально-правове законодавство та сприймається як основний логічний вузол усіх теоретичних конструкцій. Така ідея об´єктивується у категоріях граничного рівня узагальнення, які охоплюють сферу муніципально-правових відносин і прямо або опосередковано проявляються у нормах та інститутах муніципального права.

Цим вимогам відповідають дві взаємопов´язані категорії — «влада» та «свобода». На філософському рівні вони знаходять методологічне пояснення у категоріях необхідного (належного) та можливого (дозволеного). Свободи неможливо досягнути без усвідомлення необхідності підпорядкування, дотримання правил, керованості, отже, включення у відносини влади. Влада, у свою чергу, не може забезпечити прогрес суспільства та держави без визнання самостійності, широких можливостей та підтримки активності кожної людини, а також різних соціальних спільностей. Тому свобода завжди є межею для влади, а влада встановлює межі свободи. При цьому мірою їх співвідношення є ступінь розумного поєднання можливого та належного, який детермінується об´єктивними умовами, формалізованими у соціальних нормах, насамперед правових.

«Влада» та «свобода» на наступній сходинці адаптації до пізнання предмета науки муніципального права уточнюються та утворюють парну категорію — «муніципальна влада» та «муніципальні права і свободи». Виступаючи визначально соціологічними, політологічними та загальноправовими категоріями, вони, поєднуючись, адаптуються до муніципально-правової матерії та логічно опосередковують явища дійсності, які вивчаються муніципальним правом.

Очевидно, саме категорія «влада» є логічним узагальненням, яке набуває муніципально-правової форми, що, у свою чергу, стає основним предметом вивчення відповідної науки. Із багатогранного розуміння змісту категорії «муніципальна влада» муніципальним правом виділяються лише ті її сторони, властивості та функції, які отримують закріплення у нормах галузі, яка розглядається. При цьому увага акцентується на аспектах муніципальної влади, які стосуються джерела та належності цього виду публічної політичної влади — територіальної громади, об´єкта її функціонального впливу — питань місцевого значення, її організації, форм та методів здійснення.

Як і інші парні категорії, «муніципальна влада» та «муніципальні права та свободи» фіксують як їх єдність, так і протилежність. Однак якщо у разі категоріального «зіткнення» у конституційному та адміністративному праві, коли на одному полюсі правових відносин між державою та суспільством (людиною, громадянином) знаходиться державна влада, яка завжди пов´язана з підпорядкуванням, яке зумовлює примус заради підтримання правопорядку та здійснення управління, на другому — її протилежність, контрагент — громадянська свобода, яка обмежує владу або зобов´язує п до певних дій.

Тобто у таких відносинах завжди чітко протиставляється суб´єкт та об´єкт влади, її носій та виконавець. У системі координат «муніципальна влада» — «муніципальні права та свободи» такого протиставлення немає. У механізмі місцевого самоврядування, з одного боку, суб´єкт муніципальної влади — територіальна громада та, з іншого — носій муніципальних прав та свобод — співпадають. Муніципальна влада є, по-лерше, засобом реалізації муніципальних прав та свобод, по-друге, самі муніципальні права та свободи, за умови їх чіткої регламентації та забезпечення, є гарантією стабільності й ефективності муніципальної влади.

Виділення цієї пари категорій як основоположних ідей науки муніципального права детерміновано, пояснюється по-перше, тим, що обидві категорії існують у сфері муніципально-правових відносин та отримують правове оформлення у нормах відповідної галузі. Тому співпадає предметна сфера, у якій складаються та мають прояв ці категорії. По-друге, їх тісний взаємозв´язок обумовлений співвідношенням і збігом інтересів носіїв муніципальної влади та інтересів власників муніципальних прав і свобод. Тому ідея поєднання у предметі науки категорій «муніципальна влада» та «муніципальні права та свободи» має знайти вираження у її системі, функціях, методології тощо.

Отже, ідея, яка міститься у парних категоріх «муніципальна влада» і «муніципальні права та свободи», складає сутність предмета науки муніципального права, проявляється у змісті об´єктів, які вивчаються цією наукою, відображається у її поняттях та інших теоретичних конструкціях. Вона виступає у ролі своєрідної філософії та ідеології муніципального права.

Слід зазначити, що наука муніципального права, будучи певною сферою теоретичного знання, може претендувати на статус наукової галузі знань лише у випадку, якщо це не просто деяка сума інформації, а упорядкована сукупність (система) знань, які розкривають закономірності розвитку певних явищ як об´єкта дослідження цієї науки.

Отже на основі попередніх характеристик науку муніципального права можна визначити, як систему наукових ідей, теорій, концепцій, знань, які розкривають закономірності визнання, становлення і розвитку муніципальної влади та муніципальних прав особистості, порядок їх реалізації і гарантування, форми та методи діяльності територіальних громад, їх органів та посадових осіб у процесі вирішення питань місцевого значення, а також особливості муніципального права як галузі права.

Наука муніципального права, як і будь-яка інша наука — це система знань. Це означає, що до її складу входять відносно відокремлені комплекси теоретичних положень, які містять висновки, зроблені на основі пізнання сутності, змісту та закономірностей розвитку муніципальної влади та муніципальних прав людини. Дані теоретичні комплекси не тільки органічно пов´язані між собою завдяки єдності предмета галузі, й знаходяться у певній супідрядності. Одні теоретичні висновки служать основою для інших.

Система науки муніципального права — це упорядкована сукупність відносно самостійних комплексів теоретичних положень, логічний зв´язок між ними. В її основі знаходяться структурність самого предмета наукового пізнання. Саме такі феномени, як муніципальні права особистості та муніципальна влада — основний предмет науки муніципального права, а також послідовністю вивчення муніципально-правової проблематики детермінує систему даної науки. Вона повинна досліджувати загальні риси, притаманні цьому виду публічної політичної влади у цілому, історію її розвитку, характер і принципи взаємовідносин муніципальної влади з іншими видами публічної влади та інститутами громадянського суспільства, специфіку її суб´єктно-об´єктного складу, систему напрямів та видів її здійснення, механізм, гарантії та відповідальність муніципальної влади, інші особливості правових відносин, які виникають у ході здійснення муніципальної влади.

Органічною частиною системи науки муніципального права є знання про такі інститути, як правові, організаційні, територіальні основи місцевого самоврядування, функції і повноваження його суб´єктів, гарантії їх діяльності, відповідальність у місцевому самоврядуванні тощо.

Таким чином, система науки муніципального права у своїй основі відповідає відповідній системі галузі права. Однак вона є більш широкою, тому що наука не може зосередитися тільки на конкретних муніципально-правових інститутах, а досліджує і загальні характеристики галузі, її специфіку, місце і роль в системі права. Вивчає наука також і практику реалізації муніципально-правових норм та інститутів, прагнучи розкрити закономірності їх розвитку і дати обґрунтовані рекомендації законодавцю та правозастосувальникам із удосконалення та застосування відповідних правоположень, а окремим особам — рекомендації з їх використання. З цією метою вивчають також теорії та погляди, розроблені дослідниками місцевого і амоврядування, умови, які впливають на їх еволюцію, тобто наука вивчає і саму себе.

Муніципальне право України — Погорілко В.Ф. — Поняття, предмет та система науки муніципального права.

Право / Муніципальне право України — Погорілко В.Ф.

§ 1. Муніципальне право як наука

Поняття, предмет та система науки муніципального права.

Наука муніципального права являє собою сукупність знань, наукових ідей, концепцій, теорій про місцеве самоврядування, про форми й методи його здійснення, про історію розвитку, співвідносний з державною владою тощо, тобто вчення про муніципальне право як галузь національного права. Вона є органічною частиною юридичної науки. Наука муніципального права належить до числа галузевих наук, основною ознакою яких є вивчення однойменної галузі права. Вона розкриває притаманні даній галузі закономірності, формулює основні поняття і категорії, якими оперує чинне муніципально-правове законодавство, аналізує функції і роль муніципально-правових інститутів. Наука про місцеве самоврядування вивчає не тільки муніципально-правові норми та інститути, а й процеси, пов’язані з їх реалізацією. Тому об’єктом наукового дослідження цієї галузі є муніципальні (комунальні) відносини, відповідні правові норми та інститути.

Наука муніципального права вивчає історичний і сучасний вітчизняний досвід місцевого самоврядування з метою розробки наукових рекомендацій, спрямованих на вдосконалення законодавства про місцеве самоврядування, а також на підвищення ефективності організації та діяльності місцевого самоврядування. Значне місце в муніципальній науці посідають політичні, філософські та правові погляди й уявлення про місцеве самоврядування.

Це нова галузь наукових знань, яка базується на принципово інших, аніж наука радянського будівництва, поглядах та ідеях про організацію публічної влади на місцях. Своїм головним предметом вона має насамперед місцеве самоврядування як особливий вид публічної влади, проникнення в його сутність, вивчення його принципів і соціального призначення, причому об’єктом особливої уваги мають бути фундаментальні, основоположні суспільні відносини, які визначають правову природу локальної демократії, її найголовніші характеристики. Виходячи зі змісту предмета галузі, особливостей суспільних відносин, які складають його, визначається і характер основних теоретичних концепцій науки муніципального права. До них належать такі фундаментальні теоретичні проблеми, як проблеми природи й сутності місцевого самоврядування, його місця в системі поділу влад, автономності в конституційному механізмі держави, дослідження особливостей правового статусу особи в місцевому самоврядуванні тощо.

У цьому плані найістотнішим завданням є глибоке і всебічне вивчення феномену територіальної громади — основного, пріоритетного інституту системи місцевого самоврядування. Тут принципове значення має розробка проблем підвищення ефективності діяльності територіальних громад, їх органів і посадових осіб місцевого самоврядування в процесі вирішення питань місцевого значення. Наука муніципального права покликана ретельно збирати, вивчати, узагальнювати та поширювати практику застосування прогресивних, найбільш ефективних форм і методів роботи муніципальних структур. Вона також повинна прогнозувати розвиток організації діяльності місцевого самоврядування в процесі подальшого розвитку демократичних перетворень у нашому суспільстві. Завданням науки муніципального права є вивчення умов і засобів, які забезпечують правову, організаційну та матеріально-технічну самостійність територіальних громад, їх органів насамперед від органів державної влади при вирішенні питань місцевого значення.

Вивчення вказаних проблем становить предмет науки, самі ж висновки та теоретичні положення — її зміст. Проникнення в суть і зміст науки муніципального права передбачає усвідомлення насамперед таких визначальних понять, як предмет, завдання, система, функції, методологія, джерела, взаємозв’язок з іншими науками, її роль у розбудові демократичної України.

Таким чином, наука муніципального права — це система наукових ідей, теорій, концепцій, знань про суспільні відносини, пов’язані з виникненням, формуванням та організацією місцевого самоврядування, формами й методами роботи територіальних громад, їх органів і посадових осіб у процесі вирішення питань місцевого значення, а також реалізації делегованих місцевому самоврядуванню повноважень виконавчої влади.

Наука муніципального права, як і будь-яка інша, — це система знань. Це означає, що до її складу входять відносно відокремлені комплекси теоретичних положень, які містять висновки, зроблені на основі пізнання сутності, змісту та закономірностей розвитку різних аспектів урегульованих галуззю муніципального права суспільних відносин. Дані теоретичні комплекси не тільки органічно пов’язані між собою в силу єдності предмета галузі, а й перебувають у певній супідрядності. Одні теоретичні висновки слугують основою для інших.

Система науки муніципального права — це впорядкована сукупність відносно самостійних комплексів теоретичних положень, логічний зв’язок між ними. В її основі лежить структурність самого предмета наукового пізнання. Саме предмет науки муніципального права, а також послідовність вивчення муніципально-правової проблематики детермінує систему даної науки. Оскільки предметом науки є однойменна галузь права, природно, що кожному з елементів системи галузі кореспондує самостійний розділ муніципально-правової науки. Однак перед наукою стоять завдання більш складні, чим пізнання кожного із складових елементів галузі. Вона повинна досліджувати загальні риси, притаманні галузі в цілому, специфіку і характер її предмета, різновиди її норм, засоби їх реалізації, особливості виникаючих на їх основі муніципально-правових відносин, її джерела, систему. Наука повинна теоретично визначити і свій власний предмет, систему, методи дослідження, джерела тощо.

Сукупність теоретичних висновків, положень по всіх названих проблемах і складає загальну частину в системі науки муніципального права. Ці питання є найпершими в силу того, що без пізнання означених проблем не можна правильно зрозуміти зв’язки, що існують між окремими муніципально-правовими інститутами, а звідси — повною мірою розкрити їх функціональне призначення, роль в загальній системі муніципально-правового регулювання.

Оскільки наука муніципального права галузева, її завдання полягає в пізнанні змісту та сутності, еволюції, правової природи, характерних ознак основного предмета галузі — місцевого самоврядування. Тому логічним є розгляд проблем, присвячених історико-теоретичним аспектам місцевого самоврядування.

Органічною частиною системи науки муніципального права є знання про такі інститути, як правові, організаційні, територіальні, фінансово-економічні основи місцевого самоврядування, функції і повноваження суб’єктів місцевого самоврядування, гарантії їх діяльності, відповідальності тощо.

Таким чином, система науки муніципального права у своїй основі відповідає певній системі галузі права. Однак є більш широкою, тому що наука не може зосередитися тільки на конкретних муніципально-правових інститутах, вона досліджує ще й загальні характеристики галузі, її специфіку, місце і роль у системі права. Вивчає наука також і практику реалізації муніципально-правових норм та інститутів, прагнучи розкрити закономірності їх розвитку й дати обґрунтовані рекомендації законодавцю та правозастосувальникам щодо вдосконалення і застосування відповідних правоположень, а окремим особам — рекомендації стосовно використання цих положень. З цією метою вивчаються також теорії і погляди, розроблені дослідниками місцевого самоврядування, умови, що впливають на їхню еволюцію, тобто наука вивчає і сама себе.

Конкретний перелік проблем тієї чи іншої частини науки не є сталим. З розвитком суспільства, держави, зі змінами суспільно-соціальних умов втрачають актуальність старі концепції, виникають нові, які потребують свого наукового обґрунтування.

Еще по теме:

  • Гпк рф и его структура Общая характеристика ГПК РФ. Основным источником гражданского процессуального права является Гражданский процессуальный кодекс. Он был принят 14 ноября 2002 г. и вступил в действие с 1 […]
  • Протокол родительских собраний в подготовительной группе конец года Протокол родительского собрания в подготовительной группе ДОУ Автор: Галиулина Надежда Валерьевна, воспитатель МДОУ "Детский сад №156" г. Саратова. Описание работы: Предлагаю Вашему […]
  • Ч 624 коап Посилено відповідальність за порушення у сфері містобудівництва 29.06.2017 1872 0 0 Із 11 червня Законом від 17.01.17 р. № 1817-VIII унесено зміни до законодавства у сфері містобудівної […]
  • Отчет по учебной практике юриста в зао Отчет по учебной практике юриста в зао Работы по строительству дорог, включающие: а) основания и покрытия, защитные сооружения и обустройство автомобильных дорог I и II технической […]
  • Часть 4 гк рф 2012 Гражданский кодекс Российской Федерации (ГК РФ) Гражданский кодекс РФ, наряду с принятыми в соответствии с ним федеральными законами, является основным источником гражданского […]
  • Как заполнить декларацию по единому налогу на вмененный доход Пример заполнения декларации по единому налогу на вмененный доход За I квартал 2006 г. И.В.Степашин перечислил взносы на обязательное пенсионное страхование в сумме 870 руб. (450 руб. за […]