Лина воинская часть

Оглавление:

20-летнего солдата, убитого в воинской части в Харькове, похоронят, как офицера

20-летнего парня, которому оставалось всего пару недель до дембеля, похоронят на 15-м городском кладбище

Сегодня Харьков простится с солдатом-срочником Владимиром Березюком, который погиб во время нападения на воинскую часть А-1451 (бригада радиотехнических войск. — Авт.). 20-летнего парня, которому оставалось всего пару недель до дембеля, похоронят на 15-м городском кладбище. «В его честь прозвучат три автоматных залпа. С такими почестями провожают в последний путь офицеров», — сказал нам заместитель облвоенкома Юрий Калгушкин.

Напомним, в четверг около 4.00 утра двое проникли на территорию части. По словам замгенпрокурора Анатолия Пришко, налетчики заранее подготовились к нападению, надели камуфляжную форму, бронежилеты и обувь на мягкой подошве, чтобы бесшумно передвигаться по территории, взяли с собой рации, два ножа и обрез.

Один солдат караула и один из нападавших (33-летний мужчина) были убиты, а второй 42-летний нападавший задержан и дает показания. Еще двое военных, в том числе и командир караула, получили ранения. По официальной версии, целью налетчиков были автоматы Калашникова, которые хранились в караульном помещении.

Как стало известно «Сегодня», налетчики — братья по материнской линии. Оба — харьковчане, состояли на воинском учете в Киевском райвоенкомате, ранее к уголовной ответственности не привлекались. «Младший окончил юракадемию, но работал ли по специальности — не известно, старший еще в 1993-м служил в Забайкальском военном округе. Был командиром механизированного взвода, но всего через три месяца службы его уволили за невыполнение условий контракта», — рассказал наш собеседник.

Ивано-Франковские гвардейцы читали Лину Костенко

В Ивано-Франковске начались национальные чтения «Лина Костенко — объединяет» в рамках III Международного фестиваля искусств «Карпатское пространство». Фестиваль инициировал Киевский академический национальный театр оперетты и его генеральный директор — художественный руководитель Богдан Струтинский. По его словам, творчество Лины Костенко объединяет украинцев, а ее поэзия является уникальным достоянием нашего народа.

Флешмоб проходил во многих локациях Ивано-Франковска, стихи известной украинской поэтессы читали по всему городу.

К чтениям присоединились и гвардейцы воинской части 1241 Западного оперативно-территориального объединения Национальной гвардии Украины.

«Такие мероприятия объединяют нацию. Творчеством Лины Костенко можно зачитываться, и вдохновляться. Она — современная «Леся Украинка», которая болезненно переживает и страдает за судьбу своего народа, его будущее. Это — Прометей, несущий огонек в каждое сердце украинцев», — поделилась своими впечатлениями психолог воинской части Наталья Москалюк.

Вместе с писателями, поэтами, краеведами, духовенством, полицией, студентами, учениками и рядовыми горожанами, гвардейцы читали стихи Лины Костенко возле областной универсальной библиотеки имени Ивана Франко.

Марина Дацишин,

фото старшего сержанта Василия Лютенко

Пасічник Ліна Петрівна

2016 , Хмельницька область , Військова частина А2339 , Старша медична сестра терапевтичного відділення , Щорічна , подана 14.03.2017

Моніторити декларанта по:

1. Тип декларації та звітний період

2.1. Інформація про суб’єкта декларування

2.2. Інформація про членів сім’ї суб’єкта декларування

Членами сім’ї суб’єкта декларування є: особи, які перебувають у шлюбі із суб’єктом декларування (чоловік/дружина), незалежного від того, чи вони проживають спільно; діти, у тому числі повнолітні діти, батьки, особи, які перебувають під опікою і піклуванням, інші особи, які спільно проживають, пов’язані спільним побутом, мають взаємні права та обов’язки із суб’єктом декларування (крім осіб, взаємні права та обов’язки яких не мають характеру сімейних – наприклад, особи, що спільно орендують житло), у тому числі особи, які спільно проживають із суб’єктом декларування, але не перебувають з ним у шлюбі.

3. Об’єкти нерухомості

Суб’єкт декларування повинен задекларувати всі об’єкти нерухомості, що належать йому або членам його сім’ї на праві власності, знаходяться у них в оренді чи на іншому праві користування, незалежно від форми укладення правочину, внаслідок якого набуте таке право. Це включає такі об’єкти нерухомості: земельна ділянка, житловий будинок, квартира, офіс, садовий (дачний) будинок, гараж, інше.

У суб’єкта декларування чи членів його сім’ї відсутні об’єкти для декларування в цьому розділі

4. Об’єкти незавершеного будівництва

Суб’єкт декларування повинен задекларувати: 1) об’єкти незавершеного будівництва; 2) об’єкти, не прийняті в експлуатацію; або 3) об’єкти, право власності на які не зареєстроване в установленому законом порядку.

Такі об’єкти декларуються, якщо вони: а) належать суб’єкту декларування або членам його сім’ї на праві власності відповідно до Цивільного кодексу України; б) розташовані на земельних ділянках, що належать суб’єкту декларування або членам його сім’ї на праві приватної власності, включаючи спільну власність, або передані їм в оренду чи на іншому праві користування, незалежно від правових підстав набуття такого права; або в) повністю або частково побудовані з матеріалів чи за кошти суб’єкта декларування або членів його сім’ї.

У суб’єкта декларування чи членів його сім’ї відсутні об’єкти для декларування в цьому розділі

5. Цінне рухоме майно (крім транспортних засобів)

Суб’єкт декларування повинен задекларувати: цінне рухоме майно, вартість якого перевищує 100 прожиткових мінімумів, встановленних для працездатних осіб на 1 січня звітного року. Під рухомим майном розуміються будь-які матеріальні об’єкти, які можуть бути переміщеними без заподіяння їм шкоди (наприклад, ювелірні вироби, персональні або домашні електронні пристрої, одяг, твори мистецтва, антикваріат тощо).

У цьому розділі декларації НЕ декларується таке майно: цінні папери, корпоративні права, готівкові кошти, кошти на рахунках в банку чи інших фінансових установах, дорогоцінні (банківські) метали.

Якщо рухоме майно є одночасно подарунком, то воно декларується як в цьому розділі (у разі перевищення зазначеного порогу декларування), так і в розділі «Доходи, у тому числі подарунки».

У суб’єкта декларування чи членів його сім’ї відсутні об’єкти для декларування в цьому розділі

6. Цінне рухоме майно — транспортні засоби

Суб’єкт декларування повинен задекларувати: транспортні засоби та інші самохідні машини і механізми незалежно від їх вартості.

У суб’єкта декларування чи членів його сім’ї відсутні об’єкти для декларування в цьому розділі

7. Цінні папери

8. Корпоративні права

Суб’єкт декларування повинен задекларувати: будь-які корпоративні права, крім акцій, зазначених в попередньому розділі декларації, у тому числі частки (паї) у статутному (складеному) капіталі чи в будь-якому іншому еквіваленті статутного капіталу товариства, підприємства, організації, що зареєстровані в Україні або за кордоном, у тому числі пайові внески в кредитній спілці.

У суб’єкта декларування чи членів його сім’ї відсутні об’єкти для декларування в цьому розділі

9. Юридичні особи, кінцевим бенефіціарним власником (контролером) яких є суб’єкт декларування або члени його сім’ї

Суб’єкт декларування повинен задекларувати: будь-які корпоративні права, крім акцій, зазначених в попередньому розділі декларації, у тому числі частки (паї) у статутному (складеному) капіталі чи в будь-якому іншому еквіваленті статутного капіталу товариства, підприємства, організації, що зареєстровані в Україні або за кордоном, у тому числі пайові внески в кредитній спілці.

У суб’єкта декларування чи членів його сім’ї відсутні об’єкти для декларування в цьому розділі

10. Нематеріальні активи

Нематеріальні активи включають: об’єкти права інтелектуальної власності, що можуть бути оцінені в грошовому еквіваленті (право на винахід, корисну модель, ноу-хау, промисловий зразок, топографії інтегральної мікросхеми, сорт рослин, торгову марку чи комерційне найменування, авторське право тощо), право на використання надр чи інших природних ресурсів, інше.

У суб’єкта декларування чи членів його сім’ї відсутні об’єкти для декларування в цьому розділі

11. Доходи, у тому числі подарунки

Суб’єкт декларування повинен зазначити отриманий (нарахований) дохід упродовж звітного періоду.

Доходи включають: заробітну плату (грошове забезпечення), отриману як за основним місцем роботи, так і за сумісництвом, гонорари та інші виплати згідно з цивільно-правовими правочинами, дохід від зайняття підприємницькою або незалежною професійною діяльністю, дохід від надання майна в оренду, дивіденди, проценти, роялті, страхові виплати, благодійну допомогу, пенсію, спадщину, доходи від відчуження цінних паперів та корпоративних прав, подарунки та інші доходи. Під заробітною платою розуміється основна заробітна плата, а також будь-які заохочувальні та компенсаційні виплати, які виплачуються (надаються) особі у зв’язку з відносинами трудового найму.

Подарунки у формі грошових коштів ​повинні зазначатися, якщо розмір таких подарунків, отриманих від однієї особи (групи осіб) протягом року,​ перевищує 5 прожиткових мінімумів, встановленних для працездатних осіб на 1 січня звітного року.Подарун​ок​ у формі, іншій ніж грошові кошти​ (рухоме майно, нерухомість тощо)​, зазначається​, якщо ​вартість так​ого​ подарунк​у перевищує 5 прожиткових мінімумів, встановленних для працездатних осіб на 1 січня звітного року. Зазначення інформації про подарунок не виключає обов’язок вказати відповідне майно в інших розділах декларації, наприклад, у розділах про цінне рухоме майно, нерухоме майно, цінні папери тощо.

12. Грошові активи

Суб’єкт декларування повинен задекларувати: готівкові кошти, кошти, розміщені на банківських рахунках, внески до кредитних спілок та інших небанківських фінансових установ, у тому числі до інститутів спільного інвестування, кошти, позичені суб’єктом декларування або членом його сім’ї третім особам, активи у дорогоцінних (банківських) металах, інше.

Не підлягають декларуванню наявні грошові активи (у тому числі готівкові кошти, кошти, розміщені на банківських рахунках, внески до кредитних спілок та інших небанківських фінансових установ, кошти, позичені третім особам) та активи у дорогоцінних (банківських) металах, сукупна вартість яких не перевищує 50 прожиткових мінімумів, встановленних для працездатних осіб на 1 січня звітного року.

У суб’єкта декларування чи членів його сім’ї відсутні об’єкти для декларування в цьому розділі

13. Фінансові зобов’язання

Суб’єкт декларування повинен задекларувати: отримані кредити, отримані позики, зобов’язання за договорами лізингу, розмір сплачених коштів в рахунок основної суми позики (кредиту) та процентів за позикою (кредитом), зобов’язання за договорами страхування та недержавного пенсійного забезпечення, кошти, позичені суб’єкту декларування або члену його сім’ї іншими особами, несплачені податкові зобов’язання, інше.

Інформація зазначається, лише якщо розмір зобов’язання перевищує 50 прожиткових мінімумів, встановленних для працездатних осіб на 1 січня звітного року. Якщо розмір зобов’язання не перевищує 50 прожиткових мінімумів, встановленних для працездатних осіб на 1 січня звітного року, зазначається лише загальний розмір такого фінансового зобов’язання (наприклад, якщо розмір сплачених коштів в рахунок основної суми позики (кредиту) у звітному році не перевищує 50 прожиткових мінімумів, встановленних для працездатних осіб на 1 січня звітного року, то зазначається лише загальний розмір позики (кредиту)).

У суб’єкта декларування чи членів його сім’ї відсутні об’єкти для декларування в цьому розділі

14. Видатки та правочини суб’єкта декларування

Суб’єкт декларування повинен задекларувати: видатки та всі правочини, вчинені у звітному періоді, на підставі яких у суб’єкта декларування виникає або припиняється право власності, володіння чи користування, у тому числі спільної власності, на нерухоме або рухоме майно, нематеріальні та інші активи, а також виникають фінансові зобов’язання, які зазначені у розділах 3–12 цієї декларації.

Відомості про видатки та правочини зазначаються лише у разі, якщо розмір відповідного видатку (вартість предмету правочину) перевищує 50 прожиткових мінімумів, встановленних для працездатних осіб на 1 січня звітного року.

У суб’єкта декларування чи членів його сім’ї відсутні об’єкти для декларування в цьому розділі

15. Робота за сумісництвом суб’єкта декларування

Суб’єкт декларування повинен задекларувати: посаду чи роботу, що виконується або виконувалася за сумісництвом.

Зайняття посади чи робота за сумісництвом декларується, якщо її зайняття (виконання) розпочалося або продовжувалося під час звітного періоду незалежно від тривалості.

Посада чи робота за сумісництвом декларується незалежно від того, чи була вона оплачуваною.

У суб’єкта декларування чи членів його сім’ї відсутні об’єкти для декларування в цьому розділі

16. Членство суб’єкта декларування в організаціях та їх органах

Суб’єкт декларування повинен задекларувати: посаду чи роботу, що виконується або виконувалася за сумісництвом.

Зайняття посади чи робота за сумісництвом декларується, якщо її зайняття (виконання) розпочалося або продовжувалося під час звітного періоду незалежно від тривалості.

Посада чи робота за сумісництвом декларується незалежно від того, чи була вона оплачуваною.

Організації, у яких суб’єкт декларування є членом.

У суб’єкта декларування чи членів його сім’ї відсутні об’єкти для декларування в цьому розділі Членство в органах організацій.

У суб’єкта декларування чи членів його сім’ї відсутні об’єкти для декларування в цьому розділі

Хлонь Ліна Олександрівна

2017 , Сумська область , Сумський прикордонний загін (військова частина 9953) , Відповідальний виконавець відділу кадрів , Щорічна , подана 20.01.2018

Моніторити декларанта по:

1. Тип декларації та звітний період

2.1. Інформація про суб’єкта декларування

2.2. Інформація про членів сім’ї суб’єкта декларування

Членами сім’ї суб’єкта декларування є: особи, які перебувають у шлюбі із суб’єктом декларування (чоловік/дружина), незалежного від того, чи вони проживають спільно; діти, у тому числі повнолітні діти, батьки, особи, які перебувають під опікою і піклуванням, інші особи, які спільно проживають, пов’язані спільним побутом, мають взаємні права та обов’язки із суб’єктом декларування (крім осіб, взаємні права та обов’язки яких не мають характеру сімейних – наприклад, особи, що спільно орендують житло), у тому числі особи, які спільно проживають із суб’єктом декларування, але не перебувають з ним у шлюбі.

У суб’єкта декларування не зазначені члени сім’ї

3. Об’єкти нерухомості

Суб’єкт декларування повинен задекларувати всі об’єкти нерухомості, що належать йому або членам його сім’ї на праві власності, знаходяться у них в оренді чи на іншому праві користування, незалежно від форми укладення правочину, внаслідок якого набуте таке право. Це включає такі об’єкти нерухомості: земельна ділянка, житловий будинок, квартира, офіс, садовий (дачний) будинок, гараж, інше.

У суб’єкта декларування чи членів його сім’ї відсутні об’єкти для декларування в цьому розділі

4. Об’єкти незавершеного будівництва

Суб’єкт декларування повинен задекларувати: 1) об’єкти незавершеного будівництва; 2) об’єкти, не прийняті в експлуатацію; або 3) об’єкти, право власності на які не зареєстроване в установленому законом порядку.

Такі об’єкти декларуються, якщо вони: а) належать суб’єкту декларування або членам його сім’ї на праві власності відповідно до Цивільного кодексу України; б) розташовані на земельних ділянках, що належать суб’єкту декларування або членам його сім’ї на праві приватної власності, включаючи спільну власність, або передані їм в оренду чи на іншому праві користування, незалежно від правових підстав набуття такого права; або в) повністю або частково побудовані з матеріалів чи за кошти суб’єкта декларування або членів його сім’ї.

У суб’єкта декларування чи членів його сім’ї відсутні об’єкти для декларування в цьому розділі

5. Цінне рухоме майно (крім транспортних засобів)

Суб’єкт декларування повинен задекларувати: цінне рухоме майно, вартість якого перевищує 100 прожиткових мінімумів, встановленних для працездатних осіб на 1 січня звітного року. Під рухомим майном розуміються будь-які матеріальні об’єкти, які можуть бути переміщеними без заподіяння їм шкоди (наприклад, ювелірні вироби, персональні або домашні електронні пристрої, одяг, твори мистецтва, антикваріат тощо).

У цьому розділі декларації НЕ декларується таке майно: цінні папери, корпоративні права, готівкові кошти, кошти на рахунках в банку чи інших фінансових установах, дорогоцінні (банківські) метали.

Якщо рухоме майно є одночасно подарунком, то воно декларується як в цьому розділі (у разі перевищення зазначеного порогу декларування), так і в розділі «Доходи, у тому числі подарунки».

У суб’єкта декларування чи членів його сім’ї відсутні об’єкти для декларування в цьому розділі

6. Цінне рухоме майно — транспортні засоби

Суб’єкт декларування повинен задекларувати: транспортні засоби та інші самохідні машини і механізми незалежно від їх вартості.

У суб’єкта декларування чи членів його сім’ї відсутні об’єкти для декларування в цьому розділі

7. Цінні папери

8. Корпоративні права

Суб’єкт декларування повинен задекларувати: будь-які корпоративні права, крім акцій, зазначених в попередньому розділі декларації, у тому числі частки (паї) у статутному (складеному) капіталі чи в будь-якому іншому еквіваленті статутного капіталу товариства, підприємства, організації, що зареєстровані в Україні або за кордоном, у тому числі пайові внески в кредитній спілці.

У суб’єкта декларування чи членів його сім’ї відсутні об’єкти для декларування в цьому розділі

9. Юридичні особи, кінцевим бенефіціарним власником (контролером) яких є суб’єкт декларування або члени його сім’ї

Суб’єкт декларування повинен задекларувати: будь-які корпоративні права, крім акцій, зазначених в попередньому розділі декларації, у тому числі частки (паї) у статутному (складеному) капіталі чи в будь-якому іншому еквіваленті статутного капіталу товариства, підприємства, організації, що зареєстровані в Україні або за кордоном, у тому числі пайові внески в кредитній спілці.

У суб’єкта декларування чи членів його сім’ї відсутні об’єкти для декларування в цьому розділі

10. Нематеріальні активи

Нематеріальні активи включають: об’єкти права інтелектуальної власності, що можуть бути оцінені в грошовому еквіваленті (право на винахід, корисну модель, ноу-хау, промисловий зразок, топографії інтегральної мікросхеми, сорт рослин, торгову марку чи комерційне найменування, авторське право тощо), право на використання надр чи інших природних ресурсів, інше.

У суб’єкта декларування чи членів його сім’ї відсутні об’єкти для декларування в цьому розділі

11. Доходи, у тому числі подарунки

Суб’єкт декларування повинен зазначити отриманий (нарахований) дохід упродовж звітного періоду.

Доходи включають: заробітну плату (грошове забезпечення), отриману як за основним місцем роботи, так і за сумісництвом, гонорари та інші виплати згідно з цивільно-правовими правочинами, дохід від зайняття підприємницькою або незалежною професійною діяльністю, дохід від надання майна в оренду, дивіденди, проценти, роялті, страхові виплати, благодійну допомогу, пенсію, спадщину, доходи від відчуження цінних паперів та корпоративних прав, подарунки та інші доходи. Під заробітною платою розуміється основна заробітна плата, а також будь-які заохочувальні та компенсаційні виплати, які виплачуються (надаються) особі у зв’язку з відносинами трудового найму.

Подарунки у формі грошових коштів ​повинні зазначатися, якщо розмір таких подарунків, отриманих від однієї особи (групи осіб) протягом року,​ перевищує 5 прожиткових мінімумів, встановленних для працездатних осіб на 1 січня звітного року.Подарун​ок​ у формі, іншій ніж грошові кошти​ (рухоме майно, нерухомість тощо)​, зазначається​, якщо ​вартість так​ого​ подарунк​у перевищує 5 прожиткових мінімумів, встановленних для працездатних осіб на 1 січня звітного року. Зазначення інформації про подарунок не виключає обов’язок вказати відповідне майно в інших розділах декларації, наприклад, у розділах про цінне рухоме майно, нерухоме майно, цінні папери тощо.

12. Грошові активи

Суб’єкт декларування повинен задекларувати: готівкові кошти, кошти, розміщені на банківських рахунках, внески до кредитних спілок та інших небанківських фінансових установ, у тому числі до інститутів спільного інвестування, кошти, позичені суб’єктом декларування або членом його сім’ї третім особам, активи у дорогоцінних (банківських) металах, інше.

Не підлягають декларуванню наявні грошові активи (у тому числі готівкові кошти, кошти, розміщені на банківських рахунках, внески до кредитних спілок та інших небанківських фінансових установ, кошти, позичені третім особам) та активи у дорогоцінних (банківських) металах, сукупна вартість яких не перевищує 50 прожиткових мінімумів, встановленних для працездатних осіб на 1 січня звітного року.

У суб’єкта декларування чи членів його сім’ї відсутні об’єкти для декларування в цьому розділі

13. Фінансові зобов’язання

Суб’єкт декларування повинен задекларувати: отримані кредити, отримані позики, зобов’язання за договорами лізингу, розмір сплачених коштів в рахунок основної суми позики (кредиту) та процентів за позикою (кредитом), зобов’язання за договорами страхування та недержавного пенсійного забезпечення, кошти, позичені суб’єкту декларування або члену його сім’ї іншими особами, несплачені податкові зобов’язання, інше.

Інформація зазначається, лише якщо розмір зобов’язання перевищує 50 прожиткових мінімумів, встановленних для працездатних осіб на 1 січня звітного року. Якщо розмір зобов’язання не перевищує 50 прожиткових мінімумів, встановленних для працездатних осіб на 1 січня звітного року, зазначається лише загальний розмір такого фінансового зобов’язання (наприклад, якщо розмір сплачених коштів в рахунок основної суми позики (кредиту) у звітному році не перевищує 50 прожиткових мінімумів, встановленних для працездатних осіб на 1 січня звітного року, то зазначається лише загальний розмір позики (кредиту)).

У суб’єкта декларування чи членів його сім’ї відсутні об’єкти для декларування в цьому розділі

14. Видатки та правочини суб’єкта декларування

Суб’єкт декларування повинен задекларувати: видатки та всі правочини, вчинені у звітному періоді, на підставі яких у суб’єкта декларування виникає або припиняється право власності, володіння чи користування, у тому числі спільної власності, на нерухоме або рухоме майно, нематеріальні та інші активи, а також виникають фінансові зобов’язання, які зазначені у розділах 3–12 цієї декларації.

Відомості про видатки та правочини зазначаються лише у разі, якщо розмір відповідного видатку (вартість предмету правочину) перевищує 50 прожиткових мінімумів, встановленних для працездатних осіб на 1 січня звітного року.

У суб’єкта декларування чи членів його сім’ї відсутні об’єкти для декларування в цьому розділі

15. Робота за сумісництвом суб’єкта декларування

Суб’єкт декларування повинен задекларувати: посаду чи роботу, що виконується або виконувалася за сумісництвом.

Зайняття посади чи робота за сумісництвом декларується, якщо її зайняття (виконання) розпочалося або продовжувалося під час звітного періоду незалежно від тривалості.

Посада чи робота за сумісництвом декларується незалежно від того, чи була вона оплачуваною.

У суб’єкта декларування чи членів його сім’ї відсутні об’єкти для декларування в цьому розділі

16. Членство суб’єкта декларування в організаціях та їх органах

Суб’єкт декларування повинен задекларувати: посаду чи роботу, що виконується або виконувалася за сумісництвом.

Зайняття посади чи робота за сумісництвом декларується, якщо її зайняття (виконання) розпочалося або продовжувалося під час звітного періоду незалежно від тривалості.

Посада чи робота за сумісництвом декларується незалежно від того, чи була вона оплачуваною.

Організації, у яких суб’єкт декларування є членом.

У суб’єкта декларування чи членів його сім’ї відсутні об’єкти для декларування в цьому розділі Членство в органах організацій.

У суб’єкта декларування чи членів його сім’ї відсутні об’єкти для декларування в цьому розділі

Пасютинська Ліна Миколаївна

2016 , військова частина А3586 , військовослужбовець , Щорічна , подана 02.03.2017

Моніторити декларанта по:

1. Тип декларації та звітний період

2.1. Інформація про суб’єкта декларування

2.2. Інформація про членів сім’ї суб’єкта декларування

Членами сім’ї суб’єкта декларування є: особи, які перебувають у шлюбі із суб’єктом декларування (чоловік/дружина), незалежного від того, чи вони проживають спільно; діти, у тому числі повнолітні діти, батьки, особи, які перебувають під опікою і піклуванням, інші особи, які спільно проживають, пов’язані спільним побутом, мають взаємні права та обов’язки із суб’єктом декларування (крім осіб, взаємні права та обов’язки яких не мають характеру сімейних – наприклад, особи, що спільно орендують житло), у тому числі особи, які спільно проживають із суб’єктом декларування, але не перебувають з ним у шлюбі.

У суб’єкта декларування не зазначені члени сім’ї

3. Об’єкти нерухомості

Суб’єкт декларування повинен задекларувати всі об’єкти нерухомості, що належать йому або членам його сім’ї на праві власності, знаходяться у них в оренді чи на іншому праві користування, незалежно від форми укладення правочину, внаслідок якого набуте таке право. Це включає такі об’єкти нерухомості: земельна ділянка, житловий будинок, квартира, офіс, садовий (дачний) будинок, гараж, інше.

4. Об’єкти незавершеного будівництва

Суб’єкт декларування повинен задекларувати: 1) об’єкти незавершеного будівництва; 2) об’єкти, не прийняті в експлуатацію; або 3) об’єкти, право власності на які не зареєстроване в установленому законом порядку.

Такі об’єкти декларуються, якщо вони: а) належать суб’єкту декларування або членам його сім’ї на праві власності відповідно до Цивільного кодексу України; б) розташовані на земельних ділянках, що належать суб’єкту декларування або членам його сім’ї на праві приватної власності, включаючи спільну власність, або передані їм в оренду чи на іншому праві користування, незалежно від правових підстав набуття такого права; або в) повністю або частково побудовані з матеріалів чи за кошти суб’єкта декларування або членів його сім’ї.

У суб’єкта декларування чи членів його сім’ї відсутні об’єкти для декларування в цьому розділі

5. Цінне рухоме майно (крім транспортних засобів)

Суб’єкт декларування повинен задекларувати: цінне рухоме майно, вартість якого перевищує 100 прожиткових мінімумів, встановленних для працездатних осіб на 1 січня звітного року. Під рухомим майном розуміються будь-які матеріальні об’єкти, які можуть бути переміщеними без заподіяння їм шкоди (наприклад, ювелірні вироби, персональні або домашні електронні пристрої, одяг, твори мистецтва, антикваріат тощо).

У цьому розділі декларації НЕ декларується таке майно: цінні папери, корпоративні права, готівкові кошти, кошти на рахунках в банку чи інших фінансових установах, дорогоцінні (банківські) метали.

Якщо рухоме майно є одночасно подарунком, то воно декларується як в цьому розділі (у разі перевищення зазначеного порогу декларування), так і в розділі «Доходи, у тому числі подарунки».

У суб’єкта декларування чи членів його сім’ї відсутні об’єкти для декларування в цьому розділі

6. Цінне рухоме майно — транспортні засоби

Суб’єкт декларування повинен задекларувати: транспортні засоби та інші самохідні машини і механізми незалежно від їх вартості.

У суб’єкта декларування чи членів його сім’ї відсутні об’єкти для декларування в цьому розділі

7. Цінні папери

8. Корпоративні права

Суб’єкт декларування повинен задекларувати: будь-які корпоративні права, крім акцій, зазначених в попередньому розділі декларації, у тому числі частки (паї) у статутному (складеному) капіталі чи в будь-якому іншому еквіваленті статутного капіталу товариства, підприємства, організації, що зареєстровані в Україні або за кордоном, у тому числі пайові внески в кредитній спілці.

У суб’єкта декларування чи членів його сім’ї відсутні об’єкти для декларування в цьому розділі

9. Юридичні особи, кінцевим бенефіціарним власником (контролером) яких є суб’єкт декларування або члени його сім’ї

Суб’єкт декларування повинен задекларувати: будь-які корпоративні права, крім акцій, зазначених в попередньому розділі декларації, у тому числі частки (паї) у статутному (складеному) капіталі чи в будь-якому іншому еквіваленті статутного капіталу товариства, підприємства, організації, що зареєстровані в Україні або за кордоном, у тому числі пайові внески в кредитній спілці.

У суб’єкта декларування чи членів його сім’ї відсутні об’єкти для декларування в цьому розділі

10. Нематеріальні активи

Нематеріальні активи включають: об’єкти права інтелектуальної власності, що можуть бути оцінені в грошовому еквіваленті (право на винахід, корисну модель, ноу-хау, промисловий зразок, топографії інтегральної мікросхеми, сорт рослин, торгову марку чи комерційне найменування, авторське право тощо), право на використання надр чи інших природних ресурсів, інше.

У суб’єкта декларування чи членів його сім’ї відсутні об’єкти для декларування в цьому розділі

11. Доходи, у тому числі подарунки

Суб’єкт декларування повинен зазначити отриманий (нарахований) дохід упродовж звітного періоду.

Доходи включають: заробітну плату (грошове забезпечення), отриману як за основним місцем роботи, так і за сумісництвом, гонорари та інші виплати згідно з цивільно-правовими правочинами, дохід від зайняття підприємницькою або незалежною професійною діяльністю, дохід від надання майна в оренду, дивіденди, проценти, роялті, страхові виплати, благодійну допомогу, пенсію, спадщину, доходи від відчуження цінних паперів та корпоративних прав, подарунки та інші доходи. Під заробітною платою розуміється основна заробітна плата, а також будь-які заохочувальні та компенсаційні виплати, які виплачуються (надаються) особі у зв’язку з відносинами трудового найму.

Подарунки у формі грошових коштів ​повинні зазначатися, якщо розмір таких подарунків, отриманих від однієї особи (групи осіб) протягом року,​ перевищує 5 прожиткових мінімумів, встановленних для працездатних осіб на 1 січня звітного року.Подарун​ок​ у формі, іншій ніж грошові кошти​ (рухоме майно, нерухомість тощо)​, зазначається​, якщо ​вартість так​ого​ подарунк​у перевищує 5 прожиткових мінімумів, встановленних для працездатних осіб на 1 січня звітного року. Зазначення інформації про подарунок не виключає обов’язок вказати відповідне майно в інших розділах декларації, наприклад, у розділах про цінне рухоме майно, нерухоме майно, цінні папери тощо.

12. Грошові активи

Суб’єкт декларування повинен задекларувати: готівкові кошти, кошти, розміщені на банківських рахунках, внески до кредитних спілок та інших небанківських фінансових установ, у тому числі до інститутів спільного інвестування, кошти, позичені суб’єктом декларування або членом його сім’ї третім особам, активи у дорогоцінних (банківських) металах, інше.

Не підлягають декларуванню наявні грошові активи (у тому числі готівкові кошти, кошти, розміщені на банківських рахунках, внески до кредитних спілок та інших небанківських фінансових установ, кошти, позичені третім особам) та активи у дорогоцінних (банківських) металах, сукупна вартість яких не перевищує 50 прожиткових мінімумів, встановленних для працездатних осіб на 1 січня звітного року.

У суб’єкта декларування чи членів його сім’ї відсутні об’єкти для декларування в цьому розділі

13. Фінансові зобов’язання

Суб’єкт декларування повинен задекларувати: отримані кредити, отримані позики, зобов’язання за договорами лізингу, розмір сплачених коштів в рахунок основної суми позики (кредиту) та процентів за позикою (кредитом), зобов’язання за договорами страхування та недержавного пенсійного забезпечення, кошти, позичені суб’єкту декларування або члену його сім’ї іншими особами, несплачені податкові зобов’язання, інше.

Інформація зазначається, лише якщо розмір зобов’язання перевищує 50 прожиткових мінімумів, встановленних для працездатних осіб на 1 січня звітного року. Якщо розмір зобов’язання не перевищує 50 прожиткових мінімумів, встановленних для працездатних осіб на 1 січня звітного року, зазначається лише загальний розмір такого фінансового зобов’язання (наприклад, якщо розмір сплачених коштів в рахунок основної суми позики (кредиту) у звітному році не перевищує 50 прожиткових мінімумів, встановленних для працездатних осіб на 1 січня звітного року, то зазначається лише загальний розмір позики (кредиту)).

У суб’єкта декларування чи членів його сім’ї відсутні об’єкти для декларування в цьому розділі

14. Видатки та правочини суб’єкта декларування

Суб’єкт декларування повинен задекларувати: видатки та всі правочини, вчинені у звітному періоді, на підставі яких у суб’єкта декларування виникає або припиняється право власності, володіння чи користування, у тому числі спільної власності, на нерухоме або рухоме майно, нематеріальні та інші активи, а також виникають фінансові зобов’язання, які зазначені у розділах 3–12 цієї декларації.

Відомості про видатки та правочини зазначаються лише у разі, якщо розмір відповідного видатку (вартість предмету правочину) перевищує 50 прожиткових мінімумів, встановленних для працездатних осіб на 1 січня звітного року.

У суб’єкта декларування чи членів його сім’ї відсутні об’єкти для декларування в цьому розділі

15. Робота за сумісництвом суб’єкта декларування

Суб’єкт декларування повинен задекларувати: посаду чи роботу, що виконується або виконувалася за сумісництвом.

Зайняття посади чи робота за сумісництвом декларується, якщо її зайняття (виконання) розпочалося або продовжувалося під час звітного періоду незалежно від тривалості.

Посада чи робота за сумісництвом декларується незалежно від того, чи була вона оплачуваною.

У суб’єкта декларування чи членів його сім’ї відсутні об’єкти для декларування в цьому розділі

16. Членство суб’єкта декларування в організаціях та їх органах

Суб’єкт декларування повинен задекларувати: посаду чи роботу, що виконується або виконувалася за сумісництвом.

Зайняття посади чи робота за сумісництвом декларується, якщо її зайняття (виконання) розпочалося або продовжувалося під час звітного періоду незалежно від тривалості.

Посада чи робота за сумісництвом декларується незалежно від того, чи була вона оплачуваною.

Організації, у яких суб’єкт декларування є членом.

У суб’єкта декларування чи членів його сім’ї відсутні об’єкти для декларування в цьому розділі Членство в органах організацій.

У суб’єкта декларування чи членів його сім’ї відсутні об’єкти для декларування в цьому розділі

Странная смерть солдата-срочника в дивизии Дзержинского: родственники отказываются верить военным

У парня были большие планы на будущее

11.04.2018 в 20:00, просмотров: 12622

В воинской части 3419, дислоцированной в Балашихе и входящей в состав Отдельной дивизии оперативного назначения (ОДОН) Росгвардии, в той самой, где служил погибший при странных обстоятельствах в 2015 году солдат-срочник Алан Цагараев, снова произошла трагедия. 2 апреля в одном из казарменных туалетов был найден мертвым 18-летний Рустам Козаев, призванный на срочную службу в ноябре 2017 года. Об этом сообщили друзья погибшего через соцсети. Мачеха Рустама, с которой связался «МК», в шоке: как могло случиться, что здоровый, жизнерадостный и коммуникабельный парень с большими планами на будущее, вдруг решил свести счеты с жизнью?

Информация об инциденте была распространена в соцсетях спустя неделю после произошедшего. «2 апреля 2018 года в ОДОН в/ч 3419 полк 4 рота 1 случилось чп. В туалете воинской части нашли… Рустама Казаева! Родные и друзья, зная его, не верят, что он сам мог это сделать, т.к. Рустам был настоящим и сильным мужчиной, к тому же по национальности он осетин (Сев.Осетия). Он хотел служить в армии, за повесткой сам ходил. Занимался спортом, был позитивнейший человек. На сегодняшний день мы знаем мало, но у нас много вопросов . », — написано в одном из постов группы «ДТП и ЧП» сети «В контакте».

На запрос «МК», направленный в Росгвардию пришел официальный ответ: «Сообщаем, что данный факт имел место. Командование воинской части и военно-следственные органы находятся в тесном контакте с родственниками, в том числе по указанным Вами вопросам. Учитывая вышеизложенное, сообщить информацию, относящуюся к компетенции Службы, не представляется возможным».

Мачеха погибшего, Ксения Козаева, с которой связался «МК», рассказала о том, что предшествовало трагедии и с чем на самом деле столкнулись родные Рустама после случившегося.

— Ксения, сколько лет вы знаете Рустама?

— Я его знаю с шести лет, а последние четыре года он жил с нами, в Санкт-Петербурге.

— Правда, что он хотел служить в армии?

— Да, он хотел служить.

— В Росгвардию сам изъявил желание пойти? Он был крепким физически?

— Он был спортсмен — занимался футболом и борьбой. В-общем, был высоким, крепким парнем.

— Характер какой у него был?

— Он был не конфликтным человеком, наоборот, всегда старался погасить конфликт. У него много друзей и все говорят, что он был доброжелательный, общительный парень.

— Когда он был призван?

— Рустам связывался с родными? Рассказывал как проходит его служба?

— Он связывался с бабушкой, с отцом, с тетями по телефону, говорил, что все хорошо. Когда он лежал в госпитале — вскоре после призыва у него на руке выскочила шишка, ему делали операцию, то звонил папе каждый день, говорил: все нормально. Только жаловался, что скучно лежать и ничего не делать. Папа ему говорил: отдыхай, еще наслужишься, наработаешься.

— Не было у него ощущения, что сын что-то скрывает, не хочет расстраивать?

— Нет, такого не было. И лучшие друзья Рустама тоже говорят, что созванивались с ним, было все нормально. Один из них тоже служит в армии и ему возвращаться в мае. Он звонил Рустаму, жаловался, что устал служить и держится из последних сил. Рустам подбадривал его: держись, встретимся все вместе снова, что-нибудь придумаем серьезное. Строил планы.

— В части, где все произошло, Рустам оказался недавно. Почему?

— Он рассказывал, что сам туда попросился, потому что эта рота ехала в Калининград на чемпионат мира по футболу. Он очень хотел поехать — с детства занимался футболом, надеялся, что там, стоя в оцеплении, сможет увидеть все своими глазами.

— Вы хотите сказать, что его гибель ничего не предвещало?

— Вообще никаких предпосылок не было. Единственное — 28 марта он оставлял сестре отца, своей тете, голосовое сообщение и у него, как она считает, был грустный голос. Об этом мы узнали, когда родственники приехали на похороны. Тетя сказала, что он ей сообщил, что у него пропал телефон и попросил контакты бабушки и отца, потому что они остались в пропавшем аппарате. Еще он попросил передать, что у него все нормально, чтобы мы не переживали. Это был последний раз, когда он выходил на связь.

— Как вы узнали о том, что с ним случилось?

— Отцу позвонили из части и сказали, что нашли Рустама мертвым в туалете.

— Отец ездил в часть?

— Поехал в тот же день. Люди, которые служили с Рустамом рассказывали ему, что Рустам был ответственным, не конфликтным, жизнерадостным, позитивным. Говорили, что накануне вечером он сказал, что хочет подписать контракт. Но это странно. За несколько дней до этого он брату говорит: поеду в Калининград, мир посмотрю, а когда вернусь, мне останется два месяца прослужить и — домой. А в части утверждают, что он собирался контракт подписывать.

— Может, он хотел его подписать, чтобы можно было не находиться по ночам в казарме? Какие взаимоотношения были у Рустама с сослуживцами, с командирами?

— Один из военных рассказал отцу, что был ответственным в тот день в части и вечером пришел проверять наряд, в который поставили Рустама. В наряде были все кавказцы — осетины, ингуши и другие. Это было специально сделано, чтобы между ними не возникало разногласий на национальной почве. Ответственный пришел с проверкой и обнаружил, что какая-то работа не выполнена. Он спросил: Рустам, почему ты не выполняешь поручения? А Рустам, вроде бы, с его слов, «начал хорохориться»: дескать, да я все делаю. Ответственный ушел, а утром Рустама уже не обнаружили на разводе, а потом нашли мертвым.

— У Рустама была девушка?

— Постоянной не было. Друзья говорили на поминках, что у него было много поклонниц. Рустам был парень видный, вокруг него всегда крутилось много девчонок, но чтобы он с кем-то встречался, такого не было. Так что вариант, что он мог что-то сделать с собой из-за девушки, исключается.

— У вас есть другие предположения по поводу причин произошедшего?

— Я думаю, кто-то его довел до этого морально. Про Рустама всегда говорили: он себя в обиду не даст. Постоять он за себя мог и в части, тем более, по рассказам сослуживцев, был там не один, а держался обособленной компании.

— Пропажа телефона может быть как-то связана с гибелью Рустама?

— Информация об этом телефоне очень противоречивая. Рустам звонил отцу, просил 3 тысячи, говорил, что старый телефон, с которым он пришел служить, сломался, нужен новый. И мы так понимаем, что он его купил у кого-то. А потом он сказал, что этот телефон пропал. В части же некоторые говорят, что телефон был при нем, когда его нашли, но при этом никаких данных в телефоне не было, он оказался абсолютно пустым. Другие утверждают, что телефона при нем вообще не было.

— Вам удалось восстановить подробности последнего дня Рустама?

— Мы думаем, что в последнюю ночь могла произойти какая-то потасовка. Потому что офицер, который был ответственным, как нам рассказали в части, заявил тогда Рустаму еще и следующее: «ладно, я тебя наказывать не буду, но делать то, что ты не сделал, за тебя будут другие, кто с тобой в наряде». А некоторые сослуживцы утверждают, что Рустаму тогда поручили делать то, что он уже делал, то есть, обязали делать что-то еще и за других.

— А что вам говорят официальные органы?

— В том-то и дело, что ничего. Отец пытался связаться со следователем, но ему сказали: его телефон мы вам не дадим, когда ему нужно будет, он с вами сам свяжется. Это было в понедельник, сегодня уже среда — ни одного звонка, ничего. Мы даже не знаем, расследуется ли вообще дело?

— Кто-то из родных был на опознании? Видел на теле следы побоев?

— Был муж, он говорит, что ничего не было. Правда, он видел тело сына только спереди и не догадался его перевернуть, потому что находился в шоковом состоянии.

— Рустама уже похоронили? Вам была оказана помощь в захоронении?

— Да, похоронили. Когда было принято решение, что будем его хоронить в Санкт-Петербурге, муж обратился в военкомат, хотел попросить машину, чтобы отвести гроб из аэропорта. В военкомате ему сказали: мы вам ничего не должны, сами ищите машину и все организовывайте тоже сами. Муж нашел машину, заплатил деньги. При этом, документов на руках у него не было никаких — ни свидетельства о смерти, ничего. На кладбище из-за этого копать могилу отказывались, в морге — то же самое. Обо всем мужу пришлось договариваться самому и платить за все тоже. И только когда муж обратился в прокуратуру, чтобы там ему растолковали, как ему быть в такой сложной ситуации, когда его гоняют как собачонку туда-обратно, нам было предоставлено сопровождение «с мигалками» для машины, на которой гроб везли на кладбище. Больше нам ничем не помогли.

Еще по теме: